“3D друк — це спосіб вийти за межі стандартних підходів, дослідити нові концепції”, — “каже” одна зі стін, поміж яких оселилися працівники київської науково-виробничої компанії “Екструзія в русі”.
По обидва боки коридору на полицях лежать вироби, видрукувані на 3D принтері. Директор підприємства Олег Кірєєв розповів ГЛУЗDу багато цікавих історій, пов’язаних з технологією виготовлення, а також про те, як 3D друк може допомагати захисникам держави.
Внесок 3D-принтера
10 років київська науково-виробнича компанія “Екструзія в русі” займалася виготовленням скульптур, її фокус — інженерний 3D друк, упродовж 4 років вона виготовляє медичні вироби: хірургічне приладдя, накладки на протез, ортези, допоміжні речі для лікарів. Тепер семеро її спеціалістів та кілька десятків принтерів працюють в Івано-Франківську.
— Ми вирішили виготовляти на волонтерській основі те, що буде корисно військовим, — розповідає Олег Кірєєв.
2 місяці компанія робить ортези, що допомагають фіксувати кінцівки, шию, хребет після травми чи операції. Виготовляють їх з поліпропілену, який використовують у медицині. Перевага його в тому, що він не алергенний, витримує температуру до 100 градусів, будь-які розтягування та не такий жорсткий, як інші матеріали. Носити ортез можна, не знімаючи, оскільки матеріал і спеціальні отвори дають змогу шкірі дихати.
Завдяки отворам Вороного — так називають мовою 3D моделювання сітчасті візерунки — можна значно економити матеріал. Якщо їх рівномірно розподілити по поверхні, то будь-яке навантаження теж буде рівномірним.
Щоб виготовити ортез, сканують відповідну частину тіла і переносять скан у спеціальну програму, де моделюють виріб. Оскільки враховують середньостатистичні розміри кінцівок, ортез можна назвати універсальним або кастомізованим, каже директор підприємства.
7 спроб до запатентованого виробу
— Я хотів показати ще один наш виріб, та то вже такий мейнстрим… Проте нам вдалося вдосконалити його так, що випереджаємо багатьох виробників. Це не з погляду амбіцій, а якості, — каже Олег.
Йдеться про медичні турнікети. Працівники “Екструзія в русі” розробили їх спільно з Прикарпатським національним університетом, який і допоміг компанії з приміщенням.
На розробку нового турнікета витратили близько 2 місяців, вивчили 15 зразків різних виробників світу. Для виготовлення використовують нейлон, полімер і нейлон, армований скловолокном. Під пряжку пришивають поліуретанову пластину, що приймає форму руки / ноги і не дає пластику врізатися в тіло. Динамометричною машиною перевірили, що пряжка витримує 200 кг. Це робить її майже незламною. Нарізки з нейлону заготовляють за допомогою обладнання, яке одразу опалює краї. Фіналізують турнікети в трьох швейних цехах Франківська.
— Ми впевнені, що саме на Івано-Франківщині з’явився кровоспинний турнікет зі 100 % українського ресурсу. З нами співпрацювали лікарі, які вказували на проблеми та шляхи вдосконалення. Відбулося 7 етапів, доки ми з упевненістю сказали, що перевершили ті турнікети, які були зразками безпеки, каже директор підприємства.
Фінальний тест роблять доплером. Ультразвуком моніторять, чи під турнікетом є кровотік. Виріб сертифіковано в Держлікслужбі, є декларація про відповідність, відбулося тестування в комунальному підприємстві “Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” (м. Івано-Франківськ). Джгут припиняє кровотечу за 4 секунди і може підтримувати постійний тиск понад 2 години.
Такими джгутами підприємство забезпечує закарпатський батальйон “Сонечко”. Перед відправленням кожен турнікет разом з інструкцією та маркером поміщають у вакуумне паковання. Планують безкоштовно передати ЗСУ до 1000 штук.
Усе покривають власним коштом, використовуючи матеріали від іноземних партнерів. Передбачають, що з розширенням діяльності доведеться залучати фінансування, щоб мати змогу надалі постачати безкоштовно.
Амбітні плани
Тепер компанія розробляє й сучасні надійні та легкі бронежилети, також співпрацює з американською благодійною організацією, яка безкоштовно надає протези. Їх виробництво планують налагодити і в Україні.
— Потрібно дуже багато коштів, щоб почати виготовляти, тому наразі ми вивчаємо ринок: проблеми, можливості. Наприклад, американці дають найпростіші механічні протези, то вони й коштують 500–600 $, — каже працівник компанії Микола Огнистий, який відповідає за медичний напрям.
— А біонічні використовують так званий фантом ефект, коли кінцівки нема, але людина начебто її відчуває. Нервові закінчення пульсують, а датчики їх зчитують — так протез може відтворювати всі рухи. Це допомагає, особливо дітям, не відчувати сильної інакшості, — каже Олег Кірєєв.
Попит на якісні протези є і в мирний час, а тепер потреба зросла й працівники “Екструзія в русі” хочуть налагодити таке виробництво. Команда веде перемовини з фондами, які могли б це фінансувати. Зокрема, у перспективі розглядають державну підтримку.
Текст та фото: Ірина Блаженко
