Відповідно до Конституції та законів України, навчання повинно бути українською, але не в нашому виші

Попри те, що офіційна мова нашої держави — українська, трапляються випадки, коли вона є перепоною для навчання чи працевлаштування. Про це свідчать історії наших героїв…

“Як ви збираєтеся вчитись у нас, якщо не знаєте російської?”

Артем — студент Харківського національного медичного університету. Його історія боротьби за викладання українською почалася ще до вступу у виш, коли він відвідував підготовчі курси. Ще тоді кожне заняття розпочинали з мовного питання.

“Можна я буду російською? Усі ж мене розуміють?”.

Це було риторичне питання, оскільки викладати українською ніхто не мав наміру.  Педагоги говорили студентам, що ті можуть готуватися будь-якою мовою, але викладання російською ефективніше.

“Нам казали, що українською вони не можуть так пояснити, що ця мова не дозволяє викласти інформацію розлого”.

Артем закінчив українську школу, ЗНО в нас українською, тому така позиція педагога його обурила. Він запитував, чи можуть викладати українською, на що отримав відповідь:

“Як ви збираєтеся вчитись у нас, якщо не знаєте російської?”.

Хлопця це не відштовхнуло, і згодом, на дні відкритих дверей, він написав записку із запитанням до президії вишу про те, чи зможе отримувати інформацію в державному навчальному закладі державною мовою.

“Відповідно до Конституції та законів України, навчання повинно бути українською”,  —  йшлося у відповіді.

Ректор вишу під час посвяти сказав, що навчання в Харківському національному медичному університеті має бути українською мовою. Зрозуміло, що Артему, як й іншим студентам, мали забезпечити право на українськомовну освіту, однак…

Ще з підготовчих курсів хлопець отримав ярлик скандального студента. На прохання переходити на українську одні його звинувачували в неповазі до предмета, інші відкрито говорили, що читатимуть лише російською.

Якийсь час хлопця підтримували одногрупники, але згодом відчули тиск з боку адміністрації і перестали це робити.

Декілька разів Артема викликали в деканат, де пояснювали, що викладачка, з якою виник конфлікт, переїхала з Росії, тому державної мови не знає, а вчити її не буде.

“Були студенти-українофоби, які не приховували своєї позиції, української вони не розуміли і не хотіли розуміти. Коли читали деякі предмети українською, проблем не було, як тільки російськомовних викладачів я просив перейти на державну, усі влаштовували балаган: “Давайтє на рускам. Ми нє панімаєм і нє хатім панімать”. В чьом же праблєма?”.

Тоді Артем вирішив написати звернення до ректора.

Керівництво пообіцяло провести профілактичні бесіди, і вже наступну лекцію російськомовний викладач читав українською.

Де логіка? Адже всі КРОКи (іспити в медиків —  ред.) студенти складають лише українською мовою. А такі дії викладачів ускладнюють підготовку.

“Вони чомусь думають, що всі мають знати російську. Так привчають людей до думки, що російську мову знають та розуміють всі і на українську можна спокійнісінько відповідати російською”.

Тепер Артем на 4 курсі, а мовне питання в університеті досі актуальне. Хтось категорично відмовляється викладати українською, хтось проситься викладати російською, і якщо сторонній зайде в аудиторію, то викладач переходить на українську, щоб не пожалілись. Однак дехто таки почав читати лекції державною мовою. Тому “скандальний студент” не закриває для себе це питання й обіцяє розвивати тему далі. 

“Ми набираємо працівників, які спілкуються лише російською”

Христина і Тарас — молода сім’я, яка переїхала до Києва в пошуках перспектив для самореалізації. Там їх очікували виклики, до яких вони були не готові. 

Христина пробувала влаштуватися в SMM-компанію, та отримала відмову без ґрунтовних пояснень.

“Я зателефонувала. Зі мною говорили російською. Діалог був таким:
– Ви вільно володієте російською?
– Ні. Я знаю тільки українську й англійську.
– Це дуже погано. Ми набираємо працівників, які спілкуються лише російською”.

У повсякденному житті, як і в роботі, пара спілкується українською, а коли їх просять перейти на російську — відмовляються. Дівчина каже, що багато російськомовних друзів та колег просять навчити їх української чи перекласти якесь слово. 

“Я жодного разу не почувалася іншою. Для мене інші ті, хто не знає рідної мови”,  —  ділиться Христина.

“Чому я маю переходити на російську, живучи в Україні?”,  —  каже Тарас.

Ці історії  —  приклад того, що нам важливо відстоювати гарантовані нам на законодавчому рівні права. Водночас варто згадати й те, що відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», від 16 січня 2021 року всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. Про це в інтерв’ю журналу «Країна» повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, йдеться на сайті урядового порталу.

Журналістка: Ірина Блаженко

Дизайнерка: Яна Букреєва

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.