“Війна ботів”, або як самоствердитися, коли влади замало

Все частіше соцмережі заповнюють так звані «боти» – фейкові сторінки, котрі активно відстоюють, захищають інтереси місцевих політиків, або ж навпаки, чорнять імідж опонентів. Баталії стають все цікавішими. Щоправда, не всі коломияни та читачі груп у соцмережах здатні розпізнати фейки, а вони, як виявилося,  таки добряче впливають на думку містян. Ботам не складає жодних труднощів очорнити будь-кого. Зазвичай, це стосується громадських активістів чи просто людей, котрі беруть активну участь у житті міста. Під «приціл обраних» потрапив і медіаресурс «Глуzд».

Редакція нашого видання вирішила з’ясувати у психолога чим керуються люди, котрі створюють подібні фейки.

Одна із активних дописувачів місцевих груп Наталія Сандецька теж неодноразово потерпала від осуджень, наклепів та грубих жартів із сторони фейкових сторінок. Жінка вважає, що без політики тут не обійшлося:

«Від часу, коли інтернет допоміг Трампу перемогти на виборах, українські політики добряче задумались, як використати цей інструмент у власних цілях. У Коломиї найбільш популярним є Facebook. Спершу він допоміг нам (коломиянам) оперативно реагувати на події Майдану, згодом – збирати допомогу військовим. З часом ця благородна місія відійшла в тінь. Почались політичні ігрища, – каже Сандецька. – Фейкові акаунти, які у нас чомусь назвали ботами, розплодились, як вірус. Боягузливі місцеві політики ховають за ними свої справжні обличчя. В основному все зводиться до кидання лайна в опонентів та їх прибічників. Часом влітає і пересічним. Насправді явище негативне не лише на рівні місцевої політики й дипломатії (вона у нас ніколи не була на високому рівні), але і в моральному аспекті. Сотні людей “жеруться” між собою, не маючи об’єктивних причин, тупий заробіток. До виборів ще далеко, а коломийський контент вже втомлений від цього абсурду. Для мене вихід очевидний – створити майданчик для дебатів у прямому ефірі. Тоді-то і побачимо, хто думає своїм розумом, кому партія згори тези нагиляє, а хто взагалі сам не може розжитися на ідею. Фейків, ботів та іншу нечисть варто одразу закидати в бан і повідомляти Facebook про фейковий акаунт. Мусимо чистити для себе простір».

Оскільки ніхто ніколи в живу не бачив людину, яка сидить по той бік екрану, нам не вдалося зустрітися із представниками ботів, вони вправно маскуються. Проте, редакція Глуzду  листувалася із найактивнішою дописувачкою – Антоніною Гринюк. На запитання, яку мету переслідує пані Антоніна своїми дописами, ось що отримали:

«Я Антоніна Гринюк і пишу із своєї сторінки. Я не мешкаю в Коломиї. Коломиянам про мене нічого не відомо, отож кожен собі домислює. В тому числі й Ви. Немає жодного тролінгу. Я звичайний пересічний дописувач. Не люблю брехунів. От і ввесь “тролінг”)))) А хіба соцмережі не створені для донесення особистої думки? Ви забагато мені приписуєте: у людини, якщо присутнє критичне мислення, ніяку думку не нав’яжеш.

Моя мета: ознайомлення дописувачів спільнот з відомою мені інформацією. Не маю права?»

Інформаційні баталії фейків з активістами прокоментувала психолог Наталія Федорук, склавши психологічний портрет бота.

Що спонукає користувача соцмережі стати ботом?

власний заробіток (якщо йде мова про політичних ботів, то всі вони, як правило, проплачені. Це можуть бути як талановиті у написанні своїх думок люди, так і зовсім не талановиті, вульгарні особи, наближені до певного лідера);

страх політичних переслідувань чи фізичної розправи;

комплекси через фізичні вади;

– страх осуду;

– природна скромність;

– з метою порозважатись або втілити свої певні фантазії.

Яку мету переслідують так звані боти?

– донести інформацію правдивого або неправдивого змісту;

– донести інформацію компроментуючого характеру;

– “відбілювання” свого лідера.

Що отримують боти?

кошти за проведену роботу;

відчуття самореалізації (як правило таким людям не вдалося реалізуватись у професійній чи сімейній сфері, тому вони роблять це в такий викривлений спосіб);

страх бути викритим.

Ми не можемо стверджувати, що ті чи інші фейки працюють на когось із політиків, але їхні дописи говорять більше:

                 

 

П’ять ознак ботів:

  1. Основна світлина профілю – це тварини, рослини, або ж звичайні люди – всі ці фото взяті з інтернету. Їх видає якість та легко можна перевірити на антиплагіат, для перевірки достатньо попросити у бота фото на фоні пам’ятки архітектури міста. Вони зазвичай змінюють тему, або ж агресують (див. фото)
  2. Дописи на сторінці фейку або відсутні, або ж опубліковані дуже спонтанно і в один день. Та ж історія з друзями. Тому, якщо знайдете там спільних друзів – не дивуйтеся.
  3. Коментатор висловлюється максимально провокативно, не сприймає аргументів, зосереджується не на тексті, а на особистості автора, активно відстоює чиїсь інтереси.
  4. Фейки, зазвичай, дуже активні, коментують не тільки дописи об’єктів тролінгу, а й основну частину подій, що відбуваються в місті. Так звані «експерти» з усього.
  5. Часто не стримують емоції, застосовують ненормативну лексику.

Варто зазначити і те, що чинне Законодавство України не передбачає відповідальності за наклеп із фейкових сторінок. Тому, якщо ви станете наступною “жертвою” тролінгу не розраховуйте на захист, адже поскаржитися все одно нікому, та й немає на кого, адже постать із тієї сторони екрану залишається в темряві, засмічуючи простори мереж та формуючи думку громадськості.