Замість дипломів та сертифікатів — подорожі й комунікація, або як навчаються в УАЛі

Українська академія лідерства (далі — УАЛ) — унікальна 10-місячна програма особистісного та суспільного розвитку для випускників середніх навчальних закладів віком від 16 до 20 років. Академія має власну методику й підхід у вихованні лідерів. Створили її за зразком ізраїльської мехіни (програми підготовки молодих лідерів), що базується на вивченні філософії, основ державознавства, створенні соціальних проєктів,  зорієнтованих на різні категорії населення. 

П’ять правил для майбутніх лідерів

Після завершення навчання студенти УАЛу не отримують дипломів або сертифікатів, проте здобувають неоціненний досвід. Під час навчання вони подорожують та комунікують з талановитими впливовими людьми. 

Навчання ґрунтується на цінностях, яких має дотримуватися кожний студент: «Будь вільним! Будь справжнім! Будь другом! Будь мудрим! Будь творчим! Будь! Бо ми — Україна!»

УАЛ має 7 осередків: у Києві, Львові, Полтаві, Харкові, Миколаєві, Чернівцях та Маріуполі.

На голому ентузіазмі

Українська академія лідерства розпочала свою діяльність 2015 року завдяки цілеспрямованості й мрії  активіста Романа Тичківського та допомозі ізраїльтянина Ереза Ешеля, які понад усе хотіли донести до  української молоді, чому важлива школа лідерства та які перспективи такого навчання. Для цього Тичківський знайшов й роздрукував рейтинг найкращих шкіл України та відвідав першу десятку.

П’ять років тому не було ні приміщення для майбутньої академії, ні розроблених програм навчання, зате були ініціативні впізнавані люди, які підтримали створення унікальної програми в Україні, серед них єпископ Української Греко-Католицької Церкви та президент Українського католицького університету Борис Гудзяк, український архітектор, засновник освітньої платформи CANactions, яка об’єднує урбаністичну школу та міжнародний архітектурний фестиваль,  Віктор Зотов, поет та власник видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович, український журналіст, головний редактор журналу та сайту «Новое Время» Віталій Сич, український науковець, історик і публіцист Ярослав Грицак та багато інших. 

Photo by: Nick Zavilinskyi (www.matroskinphotography.com)

Віра в ідею

Перший рік Української академії лідерства був надзвичайно успішним, і це стало аргументом для Ради директорів WNISEF продовжувати спонсорську підтримку закладу. Навесні 2016 року Рада схвалила виділення коштів для розширення УАЛу з подальшим відкриттям кампусів у Львові, Полтаві, Харкові та Миколаєві. Таку ініціативу Рада директорів фінансує й досі.

Фонд WNISEF фінансував оренду та ремонт придатного приміщення в передмісті Києва — у Пущі-Водиці, а також підготовку довідкових матеріалів для майбутніх студентів та їхніх батьків, проведення співбесід з абітурієнтами та підбір викладачів. Саме завдяки роботі команди WNISEF перший навчальний рік для 39 студентів Української академії лідерства розпочався через три місяці після того, як Рада директорів WNISEF схвалила створення УАЛу, — у вересні 2015-го.

Щоб забезпечити стабільну роботу Української академії лідерства WNISEF щороку створює фонд із цільовим капіталом розміром 50 млн доларів від міжнародних донорів та мобілізує українських донорів, щоб забезпечити витрати. 

Для сталого розвитку цієї важливої ініціативи та максимального фінансування освітніх і господарських потреб Академії фонд WNISEF докладає зусиль, щоб впровадити модель, у якій держава та/або донори відповідатимуть за об’єкти Академії. 

Місія здійсненна, або гранти й можливості для кожного

Студентом Української академії лідерства може стати молода людина віком 16-20 років. 

Під час вступу враховують:

  • мотивацію;
  • ерудицію;
  • вміння працювати в команді;
  • громадянську позицію;
  • знання англійської мови (не нижче ніж рівень В1);
  • фізичну підготовку.

Щоб стати студентом Української академії лідерства, необхідно пройти три етапи відбору:  

  • онлайн-тести на знання англійської мови;
  • випробування з фізичної підготовки;
  • написання есе;
  • групова дискусія онлайн;
  • співбесіда з ментором / менеджером / представником офісу 
  • робота в малій групі онлайн

Кожен, хто успішно пройде відбір, отримує грант розміром 300 000 грн, що покриває витрати за навчальну програму, проживання, харчування, експедиції, страхування здоров’я. Організаційний внесок від студента за 10 місяців навчання становить десять тисяч гривень, виплачувати його можна частинами.

Студенти разом з менторами проживають у кампусах, а тому це щоденна підтримка, комунікація й генерування нових ідей.

Керівник департаменту суспільного розвитку УАЛ Любомир Шимків каже, що в академії для студентів створюють комфортні умови.

Відрізняються такі кампуси від звичайних гуртожитків тим, що майже у всіх кімнатах є душ. Студентам не дозволено самим готувати, тому молоді люди харчуються тільки в студентській їдальні (харчування теж включене в грант). 

Зазвичай для емоційного розвитку студенти об’єднуються в групи, комунікують з наставниками. Це час для рефлексії, обміну думок та вражень. Також молоді люди мають змогу поспілкуватися з підприємцями, найвпливовішими ​державотворцями, бізнесменами, лідерами думок України та світу.

В УАЛі викладає 45 лекторів України, серед них 6 докторів наук з найкращих університетів, ​5 працівників та випускників програм Гарвардського, Стенфордського, Оксфордського та Принстонського університетів​, ​2 ексміністри та 4 радники міністрів, керівники впливових інвестиційних фондів, бізнесу, громадських організацій, а також медійники, психологи, проєктні менеджери, культурні діячі, історики, спортсмени. Серед  викладачів академії  є також  спеціалісти з інших країн. 

«Ми працюємо з дипломатичним корпусом країн ЄС, США, Ізраїлю й Канади. Запрошуємо читати лекції фахівців із закордонних університетів, підприємців, які приїжджають в Україну з бізнес-візитами. Вони можуть виділити годину-дві, щоб відвідати один з осередків УАЛу та поділитися досвідом, як будують бізнес, наприклад, у Бельгії чи Польщі. Ми також плідно співпрацюємо з українською діаспорою».

Життя за годинниковою стрілкою

Студенти УАЛу живуть за чітким графіком, волонтерять, вчаться бути мобільними. 

День в УАЛі виглядає так:

  • 06:45–7:00 — прокидання; 
  • 7:00–8:00 — ранковий спорт та душ;
  • 8:00–9:00 — сніданок;
  • 9:00–9:45 — ранкова зустріч (новини/TEDx/статті/організаційні моменти);
  • 9:45–11:15 — лекції/тренінги/обговорення текстів
  • 11:15–11:30 — перерва;
  • 11:30–13:00 — лекції/тренінги/обговорення текстів;
  • 13:00–14:00 — обід;
  • 14:00–15:30 — індивідуальна робота / читання книг / проєкти / самоврядування;
  • 15:30–15:45 — перерва;
  • 15:45–17:15 — заходи для громади/волонтерство;
  • 17:15–17:30 — перерва;
  • 17:30–19:00 — спорт;
  • 19:00–20:00 — вечеря;
  • 20:00–22:00 — рефлексії

Майбутні лідери відвідують національні заходи, вивчають функціонування державних органів влади та підприємств. 

Студенти вчаться працювати в команді, створювати різні соціальні проєкти та керувати ними, вивчають логіку і фінансовий менеджмент, елементи журналістики й ораторське мистецтво, також долучаються до волонтерства.

Щотижня реалізовують власні одноденні проєкти: навчання з  менеджменту, організація розмовних клубів, відзначення традиційних свят. Щосереди в академії лідерства День волонтерства: студенти допомагають людям поважного віку, дітям із сиротинця, організовують конференції та спортивні заходи. 

 Різні люди вчаться знаходити консенсус — так будують суспільство

В осередку створюють умови для кожного студента передусім для того, щоб він краще пізнав себе та навчився взаємодіяти з іншими людьми.

‌”Наша програма унікальна. Ви не знайдете такого в Україні, де  студенти жили б упродовж 10 місяців у кампусах й настільки розвивалися. В осередках вони виконують командні завдання, реалізовують проєкти, разом волонтерять, щосуботи запрошують жителів своєї громади взяти участь у цікавих заходах”.

Керівник департаменту суспільного розвитку Любомир Шимків каже, що основна цінність УАЛу — об’єднання студентів з різними поглядами на життя.

“Ми відбираємо студентів і об’єднуємо їх так, щоб усі були з різних регіонів. Вони з різних сімей,  зі своїм  темпераментом та несхожими особистими історіями. Це маленький зріз суспільства, у якому проживає 40 різних людей, що за час програми в академії вчаться бути командою, сім’єю. Коли на завершення року вдається досягнути поставленої мети  —  це надзвичайно приємно, адже саме так будують суспільство:  різні люди вчаться знаходити консенсус».

І успішні кейси

За 5 років існування освітньої програми випустилося майже 900 студентів. Чимало з них започаткували власний бізнес, відкрили молодіжні простори, продовжують пропагувати волонтерство в Україні.

Наприклад, Ілона Шевчук із Хмельницької області після закінчення академії продовжила навчання в школі проєктного менеджменту від БУРу, виграла кошти та відкрила власну майстерню з перероблення старого одягу. ЇЇ історію ми раніше тобі розповідали.

Ілона шукає використаний одяг, забирає залишки тканин зі швейних фабрик та дарує їм друге життя. Вона робить усе, щоб не забруднювати довкілля та створити креативний продукт: сумки, рюкзаки й бананки.

Ініціативна луганчанка Аглая Ногіна після закінчення УАЛу у Львові   вирішила використати здобутий досвід, знання на практиці в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Історія змін розпочалася з того, що одного разу вона побачила на першому поверсі гуртожитку на Подолі закинуту їдальню, яку вже понад 30 років ніхто не використовував. Це був 2017-й, тоді Аглая вирішила, що саме тут можна створити креативний сучасний простір, і разом з друзями придумала концепцію, дизайн та архітектурний проєкт. Лідерка зібрала ініціативну команду, вела тривалі переговори з адміністрацією свого університету, звернулася по фінансову підтримку безпосередньо до міністра культури. Завдяки наполегливості та працелюбності студенти отримали 1 300 000 гривень на ремонт. Уже 21 грудня 2019 року народився студентський простір «Крила».

Експедиції як вивчення історії державотворення інших країн

За 5 років студенти з наставниками мали змогу відвідати чимало країн: Бельгію, Чехію, Польщу, Францію, Італію, Нідерланди. 

“На початку навчального року ми обираємо країни, у які поїдемо. 
Мали спільну програму в Брюсселі: зустрічі з європарламентарями, з українською діаспорою, з місцевими активістами, які розповідали про європейську політику. Після цього кожен осередок їхав в іншу країну, де у нього також була своя програма». 

В академії лідерства такі програми називають “експедицією”: студенти досліджують країну, щоб розуміти, як вона розвивалася, вивчити її економічну, політичну, соціальну, освітню системи, а також систему охорони здоров’я. Для цього молоді люди зустрічаються з фахівцями, представниками державної влади й місцевого самоврядування, досліджують підприємства. Така експедиція відбувається двічі на рік: в Ізраїлі та Європі впродовж 7-10 днів.

“Після завершення експедиції в студентів формується комплексне розуміння, що потрібно зробити та змінити в Україні, щоб мати сильну державу, на що звернути увагу, які інституції  підсилити, які реформи залучити. Так ми вивчаємо історію державотворення цих країн”.

Дружні, спортивні, натхненні

Окрім експедицій, на студентів очікують щорічні традиції. Восени молоді люди разом з менторами підкоряють гору Петрос. Узимку з різних осередків приїжджають на Вертеп-фест у Харків: співають колядки. А на завершення навчального року студенти збираються у Львові на спортивні змагання Кубка УАЛу: вправляються в плаванні та бігу, а також їх очікують баскетбольні та  волейбольні ігри. 

Одне запитання, три кроки до успіху

Керівник департаменту суспільного розвитку УАЛ Любомир Шимків пояснює: щоб започаткувати освітню програму, необхідно  виконати три пункти:

  • відповісти: навіщо тобі ця програма? 
  • знайти ресурси
  • створити команду, прописати програму й подати заявку на грант для фінансування свого проєкту. Такі заявки варто подавати на державне фінансування, на фінансування від українського бізнесу, а також до міжнародних організацій. Потрібно вміти презентувати свою ідею, щоб вона зацікавила людей.

«І – найголовніше – зрозуміти: що дасть ця програма людям? 
Треба мати правильну ідею  і йти з нею до правильних людей, тоді все вийде».

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Журналістка: Мар’яна Гнот
Фото: Архів Українська Академія Лідерства

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.