Привіт, Загін Кіноманів, поки карантин триватиме, вам треба чимось зайнятись. Я вирішив, що настав час для ідеї, яку я дуууже давно хотів втілити, — зробити підбірку 10 найкращих українських фільмів епохи відродження українського кіно, тобто 2017–2020 років. Я вирішив не сортувати їх за рейтингом, а просто дати перелік найкрутіших, а ви вже обирайте, що вам до душі. Я навіть скажу, де можна їх подивитися!!! Рушаймо!
Захар Беркут — 2019 рік
Така масштабна екранізація твору Великого Каменяра не повинна пройти повз вашу увагу. Цей фільм заслуговує, щоб його переглянути як мінімум тому, що Захар Беркут насправді термінатор т-1000. Жартую, просто той самий актор, тільки трішки постарів, ну зоооовсім трішечки. Історію фільму ми всі добре знаємо, я сподіваюсь, усі в школі добре вчились. Ну але повторю: загін кривавих убивць намагається знищити Гітлера й завершити війну, а голова загону — Захар Беркут. Ой, то інше кіно, а, точно, я сюжет нового фільму Дзідзя розказую. Отож монголи рухаються походом на захід, аж тут натрапляють на тульців, із якими вступають у бій. Ну, це так, щоб без спойлерів. Перчинку фільму додає режисерська постать Ахтема Сеїтаблаєва, який тепер дуже популярний (хочете окреме відео про нього — пишіть у коментарях!)
Стрічка захоплює своєю історією, динамікою, красою операторських кадрів, чудово підійде для сімейного перегляду. Фільм шукайте тут.
Іловайськ 2014 — 2019 рік
Тут без жартів, серйозне кіно на потрібну нам тему. Одразу скажу: не таке круте, як “Кіборги”. Сюжет про найтрагічнішу сторінку історії сучасної України. Їх було багато, але ця зайвий раз демонструє підлість нашого ворога — Росії, яка попри домовленості про коридор і вихід з оточення завдала удару й убила масу наших співгромадян. І головну роль у фільмі зіграв справжній боєць, який повернувся з війни, позивний Бішут. І якщо спочатку він не дотягував до хорошого рівня акторської гри, то потім уже розігрався, поговорюють, хочуть навіть сиквел про нього знімати, але це ще не підтверджено. Переглянути фільм можна тут.
Додому — 2019 рік
А ось це, друзі, без сумніву, я назву найкращим українським фільмом за цей період. Гучна заява, розумію, але 26-річний режисер Наріман Алієв зробив те, що не вдавалося деяким нашим титулованим майстрам кінематографії, — достукався до самого нутра. Оповідь тут про кримського татарина Мустафу (грає Ахтем Сеїтаблаєв), який приїжджає до Києва забрати обох синів на батьківщину в Крим, щоправда, старшого з них у труні, бо той загинув на російсько-українській війні.
У фільмі переконлива акторська гра головних акторів. Особливо мені сподобався Ремзі Білялов, який зіграв молодшого сина. Хлопець хоч і не спілкується українською, але всі свої репліки вимовив без жодного акценту, і ще цікаво, що він є молодшим братом режисера, але тут родинні зв’язки зіграли на руку творцям.
Фільм дуже добре розкриває питання батьківщини, свого роду і нагадує нам, що частина нашої батьківщини досі окупована чужинцями. Подивитися його можна тут.
Припутні — 2017 рік
А це неочікувано розкішна трагікомедія про українське село та родинні стосунки. Усі події фільму відбуваються протягом однієї доби. Базарна продавчиня Людка з 20-річною дочкою Свєткою їде до матері в глухе село, проте вони не встигають на автобус і їх підвозить таксист Юрко, після чого у всіх трьох у селі починаються свої пригоди. Але перлиною фільму стали сварки Людки зі своєю мамою, бабкою Свєтки. Це просто розкішне попадання в яблучко, адже саме так і досі в нас люди в родинах спілкуються. Але додам від себе, що перша частина фільму здебільшого комедія, а друга вже більше трагедія, ну, майже, як паразити, міксуємо жанри.
Фільм шукайте тут.
Гуцулка Ксеня — 2019 рік
Це доволі оригінальний фільм, адже це мюзикл, а як ви знаєте, в Україні такого мало, от є шанс подивитись. Стрічку знято за мотивами оперети Ярослава Барнича з однойменною назвою, і знято, я вам скажу, дуууже непогано. Операторська робота тут — один із плюсів фільму.
Йдеться про гуцулку й багатого американського кавалера — усе за законами жанру. Ну, друзі, що ще на карантині дивитись, як не кіно про любов у горах під музику Dakh Daughters, ще й з американським акцентом (апогей людської творчості відбувся).
До речі, ще обов’язково подивіться документалку “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” — розкішна трагікомедійна картина, ну, це вже такий мінібонусний фільм щойно був.
Дивіться тут.
“Коли падають дерева” — 2018 рік
Найзаплутаніший, як на мене, фільм зі списку, бо сюжет двома реченнями не перекажеш. Бо і насправді сам фільм не розкрив у повній красі всіх сюжетних ліній. Але основною тут залишається лінія Лариси, яка вирішує свою долю й паралельно закохується в бандита Шрама. До середини картини я навіть почав його вважати найкрутішим українським фільмом в історії, але потім хронометраж порізав багато з того, чого бракувало фільму. Головне, що може тут зацікавити пересічного глядача, — це красиво зняті еротичні сцени. А те, що може зацікавити непересічного, — це розкриті персонажі та омажі до відомих кінострічок.
Фільм шукайте тут:
Герой мого часу — 2018 рік
Ну, звісно, куди ж без цього абсолютно не мейстрімного кінофільму? Це комедія, і ні, це не екранізація твору Лермонтова. Це розповідь про справжнього мужика Жорика, який хоче “пакаріть Кієв”, і весь фільм — іронічна демонстрація його спроб це зробити. Неймовірно тонкий стиль жартів режисерки Тоні Ноябрьової дає картині потрібного жарту. Можете, якщо сподобається ця картина, ще її короткометражку “День незалежності” глянути — це просто розкішно.
А “Герой мого часу” — це саме те легке кіно, ну, не без долі серйозності, що зробить ваш вечір приємним.
Шукайте фільм тут.
Стрімголов — 2017 рік
Знаєте, я дуже люблю стиль життєвих драм, таких реалістичних, як, наприклад, фільм “Мандарини” або “Левіафан”. От це якраз український представник такого стилю.
Якщо коротко описати емоції після перегляду, то це “ого”, “ого-го”. “Стрімголов” — це любовна історія двох “негероїв” Каті та Антона, яким доводиться вирішувати своє майбутнє в умовах “героїчного” часу. Це плавна оповідь про декількох персонажів, і порушує вона дуже багато питань, але відповідей не дає, як у принципі й має робити справжній кінематограф, хоча це і спірне питання. Ну а фінал картини ще довго не відпускає. Тому хто хоче відчути себе людиною і пережити справжні емоції, то вам сюди.
Дивіться тут.
Мої думки тихі — 2020 рік
І якщо дві попередні комедії були крутими, то це неймовірно крута комедія, хоч її теж іменують трагікомедією, але від того вона не перестає бути альфа смішною. Не знаю, як вам буде, але я так ніколи в житті не сміявся. Фільм Антоніо Лукіча розказує про звукорежисера і музиканта Вадима, який їде на Закарпаття, де разом із мамою має записувати звуки тамтешніх тварин для канадської фірми, яка розробляє ігри. До речі, фільм засновано на реальних подіях. Тут порушено такі одвічні теми, як батьки й діти, і розкрито саме період дорослішання, коли батькам треба відпустити дитину з-під своєї опіки й дати їй розвиватись самій. Фільм створив фурор під час прокату і заробив 10 млн гривень, і це все лише завдяки сарафанному радіо, тому, гадаю, і вам треба зацінити.
Фільм дивіться тут.
Кіборги — 2017 рік
Тут мені здається, що ви й так усе знаєте, і про фільм, і про подію. Та все ж, якщо коротко, то це історія українських воїнів, які захищали Донецький аеропорт. Навіть більше: історія, де розкрито причину ситуації, у якій опиняються герої.
Режисер Ахтем Сеїтаблаєв дуже вдало відтворив на екрані цю, ще одну, болючу сторінку нашої історії. Фільм “Кіборги” для мене особисто мав би йти поза рейтингом, як флагман українського кінематографа, так, мейнстрімного, але все ж хорошого кінематографа. Стрічка обов’язкова для перегляду всім-всім українцям, щоб усвідомити жах ситуації, що триває й досі. І не забувати про тих героїчних людей, які 7-ий рік воюють за нашу з вами свободу від рускай вєсни. На ютубі можете подивитись режисерську 3-годинну версію стрічки.
Фільм шукайте тут.
То вся підбірка, але я не можу не розповісти вам про розкішний серіал від режисера фільму “Додому” Еарімана Алієва, який він знімає на свою фейсбук-сторінку, під назвою “Щоденник карантину”.
Дякую, що ви прочитали, тепер залишилось лише поширити це відео і підписатись на канал! А також за великого бажання можете підтримати нас фінансово, номер карточки є в описі під відео. А от тут посилання на наш Патреон, де я збираю кошти на краще обладнання для каналу. Буду дуже вдячний, якщо ви підтримаєте. І вже дякую тим, хто підтримує.
Ну, і на тому все, очікуйте наступних зборів Загону Кіноманів.
Автор: Віталік Гордієнко
Отримувати сповіщення з новими матеріалами можна в нашому Telegram-каналі. Підписуйтеся і будьте в темі)
