Віолетта Олійник навчалася за спеціальністю вітражистика та ювелірна справа, а згодом виготовляла прикраси та продавала їх. З початку широкомасштабного вторгнення дівчина почала волонтерити та збирати кошти на допомогу рідним військовим, а невдовзі — виготовляти для них удома FPV- дрони.
Перший дрон
Віолетта повернулася з відпочинку у Відні, щоб бути підтримкою для своєї сім’ї — усі чоловіки з її родини воюють. Про те, як вона допомогла тоді, ми розповідали тобі раніше. Але на волонтерстві героїня нашого матеріалу не зупинилася — і вже через пів року взялася виготовляти дрони, бо цього вимагали обставини та потребував батько-військовий.
Переломним моментом стала осінь 2023 року, коли батько дав запит на FPV-дрони (раніше купували тільки мавіки). Я спитала знайомих волонтерок — і з’ясувалося, що дрони дуже дорогі, а ще на них шалені черги. Я вирішила збирати їх самостійно. Тоді якраз був відкритий запис на курс від Victory Drones. Ще отримала пропозицію від знайомих, що теж збирали дрони, приїхати й подивитися, як вони це роблять. Там я вперше спробувала паяти. Лекції від Victory Drones випускали щочетверга впродовж 3-4 тижнів. Там я дізнавалась теоретичну частину, бо пояснювали, чому саме такі деталі і як збирати частини. Паралельно збирала дрони за безкоштовним курсом на ютубі “Дрон у кожну хату”. Перший свій дрон зібрала, перевірила і надіслала 1 грудня 2023 року. Вітраж дуже схожий на пайку дронів — використовую той самий інструмент і техніку. Але, загалом, і без цього досвіду можна обійтися й легко навчитися збирати дрони з нуля на безкоштовних курсах. Важливою складовою волонтерства є вміння привертати увагу та організовувати збори в соцмережах. З цим мені реально допомогло мистецтво, а саме участь у художніх резиденціях та виставках.
Робити дрони постійно
Деталі для першого дрона я купляла на ОЛХ, в Україні, бо чекати їх місяць з Китаю часу не було: хотіла зрозуміти, чи вдасться мені повноцінно зібрати один дрон, який буде корисний на фронті. Зараз замовляю з Китаю. На початку було складно, бо треба було довго чекати приїзду деталей. Тепер виробила систему: наприклад, зібрала в соцмережах 100 тисяч гривень — і замовила на всі ті кошти. Й далі збираю. Так деталі в майстерні є постійно.
Від початку повномасштабного вторгнення я не займаюся нічим, окрім волонтерства. На щастя, мені не потрібно думати про оренду чи гроші на їжу, бо я цим забезпечена. Тому вирішила, що буду увесь час присвячувати допомозі ЗСУ. Насамперед, це все-таки мої рідні, і якщо їм щось потрібно для їхнього успішного виживання чи роботи, то це для мене — пріоритет. Намагаюся робити дрони постійно. Коли я в майстерні, то вдається зібрати десь два на день. Є дні, коли просто їх налаштовую або роблю щось інше. Рахую тільки ті, що зібрала, перевірила та надіслала хлопцям. За весь час діяльності зібрала 72 дрони, ще 10 маю перевірити. Роблю це у своєму приміщенні: підіймаю в повітря, перевіряю, чи слухається пульта керування і чи добре передає зображення.
Допомагаю тільки трьом підрозділам, де служать мої брати та батько, — бо не може одна людина допомагати усім одночасно. Я допомагаю своїм рідним, бо вважаю, що інші підрозділи теж мають своїх рідних. Час до часу також отримую пропозиції від війська: пробують рекрутувати в різні військові частини на посаду людини, яка ремонтує, програмує чи переробляє дрони. Я просто поки що не бачу в цьому сенсу, бо якщо я піду у військо, то робитиму те саме, але тільки для одного підрозділу і не зможу допомагати своїм рідним.
Дрон на день народження
Колись як лоти для зборів використовувала ювелірні прикраси, навіть розігрувала свою дипломну роботу — срібне кольє (університет дозволив зробити виняток і забрати його для волонтерства). Зараз зі зборами допомагає багато людей: хтось відкриває свої банки-підсилення, арт-спільнота створила сайт, де збирають картини художників і продають їх та повну вартість передають мені на дрони.
Також є можливість замовити в мене дрон: недавно чоловік купив дружині дрон на день народження. Він задонатив суму цілого дрона, а я маю його виготовити, підписати, як вони оберуть, і відправити у підрозділи, які планувала раніше. Також була ситуація, коли бабуся захотіла дрон на день народження і попросила про це внучку, а та знайшла подругу-військову, яка є пілоткою FPV-шок, і вона скерувала до мене. Через такий жіночий ланцюжок вони придбали бабусі два дрони, я підписала їх і скинула фото, тож тепер бабуся бачить дрони, які задонатила хлопцям.
Я не продаю дронів. Якщо мені скинуть кошти на виготовлення, то я зроблю його, підпишу, але все одно передам хлопцям. Були випадки, коли батьки хотіли замовити для дитини, щоб хлопчик просто навчився ним керувати, але я роблю дрони тільки для бойових завдань. Щоб назвати дрон, треба задонатити або цілу вартість, або донат від 10 тисяч гривень.
Про види і ціну дронів
Зараз виготовляю дрони за курсом “Дрон у кожну хату”, де викладач разом із військовими продумують нові конфігурації, випробовують їх, а потім діляться результатами зі спільнотою збирачів через ютуб. Наразі маю інструкції до 4 видів: 7-дюймовий камікадзе, що самознищується (16-17 тис. грн за матеріали), 8-дюймовий багаторазовий бомбер, 10-дюймовий камікадзе, що самознищується (23 тис. грн), та 10-дюймовий багаторазовий бомбер, який може нести вагу приблизно 4 кілограми (35 тис. грн).
Не вважаю, що є щось складне у процесі збирання. Єдине, коли якесь сміття (маленький дротик) потрапляє на плату, потрібно все розбирати і шукати ту пилинку. Найкраще у цьому якраз допомагає перевірка дронів, бо там одразу видно несправності. Найбільше не люблю прошивати дрони через комп’ютер, бо в комп’ютері дружу тільки з фотошопом. Тільки програмування 10-ти дронів займає цілий день. Інколи за день перед відправленням усе знову перевіряю, бо можна якесь слово у програмуванні не так вказати — і теж вже буде неправильно.
“Брати”
Перед тим як почати збирати дрони, восени 2023 року проводила перформанс про війну в Любліні. Я хотіла використати його як нагоду нагадати європейцям про війну. Він називався “Брати”. Є казка “12 лебедів”, там зла відьма перетворила братів принцеси на диких лебедів і, щоб зняти це прокляття, їхня сестра мусила плести сорочки з кропиви. Я пов’язала це з тим, що мої брати і брати інших українок, одягаючи військову форму, стають наче зачаровані, у них немає свободи, вони вже не цивільні. А для того, щоб їм перетворитись назад, нам потрібно перемогти у цій війні. Я плела сорочку зі справжньої кропиви в галерейному просторі, щоб провести цю метафору. Також у твіттері я зібрала дитячі фото дівчат з їхніми братами, які зараз на фронті. Ми зробили експозицію, щоб показати іноземцям, що люди не народжуються для війни, вони теж були звичайними дітьми.
А коли в твою країну приходить війна, то треба вирішувати: ти береш в руки зброю чи тікаєш.
Сміливість — це бажання взяти на себе відповідальність. Якщо говорити про волонтерство, то на початку дуже багато людей не хотіли відкривати зборів, “бо це відповідальність, бо прийде податкова перевіряти…” Це все про сміливість: ти просто вирішуєш, що тебе лякає більше: сидіти в підвалі, коли росіяни захопили твоє місто і всіх активістів катують, чи коли, можливо, податкова спитає про чеки.
Журналістка: Каміла Чернєцова
Фото: архів героїні
