ГЛУЗД

Анна Биволькевич, дитяча, підліткова та сімейна психологиня з Івано-Франківська,  розповіла про дитинство під час війни. 

Як правильно говорити з дитиною про війну?

“Важливо давати дитині інформацію про сьогоднішні події в Україні, адже вона чує розмови батьків, сирени, вибухи, бачить військових. Перше правило — не відгороджуємо дитину від реальності. Друге — розмовляємо з нею доступною мовою. Важливо пояснювати так, як ми самі це розуміємо”, — каже Анна.  

Якщо дитина в умовно безпечному місці, але перебуває в стресі, то потрібно:

  • відпочивати
  • робити фізичні вправи
  • більше обійматися
  • говорити приємні слова.

За словами психологині, стрес тісно пов’язаний з нашими тілесними відчуттями, тому важливо турбуватися про тіло — багато ходити. Якщо в дитини є улюблені заняття, то приділяти їм більше часу. Арттерапія дуже добре справляється зі стресом. Також за можливості потрібно підтримувати контакт з рідними, друзями.

“Завдяки стресу ми стаємо психологічно міцнішими. Наприклад, контрольна в школі — це теж стрес, але він зрозумілий та прогнозований, дитина знає конкретний день і те, що це лише 45 хвилин. Такий стрес робить нас сильнішими. Якщо ж стрес тривалий, непрогнозований, то він виснажує, провокує різні зміни в організмі — це можуть бути нервові рухи, істерики, плач, завмирання тощо. 

У когось загроза більша, у когось менша, проте це дитинство на фоні небезпеки”, — розповідає Анна.

Одна з опор для дитини

“Якщо ви з дитиною переїхали в іншу країну чи місто, їй може бути страшно знайомитися з іншими. Тут важливо бути прикладом. Коли приходите на дитячий майданчик, підходьте до діток, починайте з ними говорити, гратися. Соціалізація — це добре і правильно, але не є обов’язковою умовою і тим, що потрібно робити найперше. Сьогодні познайомилися з кимось на майданчику, завтра або за тиждень пішли на гурток. Усе залежить від потреб дитини”. 

Анна каже: щоденна рутина дуже важлива — це одна з опор для дитини. Якщо ви переїхали в інше місто, немає школи чи садочка, потрібно зберігати інші опори. Це можуть бути щоденні дитячі ритуали, казка на ніч тощо.

“Страх — це нормально, він допомагає вижити. Зменшувати його потрібно, коли ви на безпечній території, наприклад, звертатися до дитячих психологів. В іншому разі, якщо не буде страху, це становитиме небезпеку для дитини і дорослого. Перша допомога, яку потрібно надати людині, — базова, тобто фізіологічна. Батьки чи ті, хто біля дитини, мають подбати про те, чи вона спала, їла, пила. Спочатку закриваємо ці потреби, і лише тоді може йтися про якусь психологічну допомогу”.

Коли хтось з батьків воює, дитині важливо зберегти зв’язок. Якщо можливо, говорити телефоном, через відеочат — це опора для дитини. Вона може написати листа, малювати, робити аплікації для того, кого немає поруч, — це зберігає зв’язок. Підлітку можна розповісти про цінності, патріотизм та обов’язок захищати свою країну.

Також читай “Як підтримати дітей у цей час?

Як відволікти дитину від війни?

Журналістка: Юля Варчук

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері

Наші партнери