Під металевими птахами, у провулку біля Ратуші, метушиться власник кав’ярні. Ще потрібно все облаштувати: прикрасити приміщення, розставити обладнання. Невдовзі тут будуть варити каву та пригощати особливими фірмовими капкейками — мрія здійсниться.
“Якщо вдасться виїхати — відкриваємо кав’ярню!”
Подружжя Снурніциних з маленькою донечкою перебралося до Франківська у квітні.
Місяць вони пробули в окупованому Херсоні. Життя з кожним днем ставало все небезпечнішим, невідомість лякала, роботу Олександр утратив, а кошти швидко закінчувалися.
“Спершу ми не вірили, що сусід у XXI столітті може так напасти, але, як бачимо, усе можливо. Хотілося вірити, що тиждень-два і все закінчиться, але місто окупували. Ми виїхали із Херсона 11 квітня. Знайшли родину, яка довезла нас безкоштовно до Тернополя. На блокпостах нас не сильно перевіряли, не роздягали, тільки дивилися документи, та все ж було страшно, бо це ж російські військові, що їм в голову прийде — не ясно. Могли і стріляти”, — ділиться власник кав’ярні Олександр.
Чоловік працює з кавою вже багато років, тож мрію про власний заклад з дружиною виношували давно, але втілити ніяк не наважувалися.
“Завжди був страх почати. Хоча я мав уже досвід, допомагав ставити бар та й знаю, як це працює, наважилися тільки зараз. Чому? Бо в окупації був ще більший страх — за наше життя. А коли ти чогось боїшся більше, то інші страхи стають мізерними. Тоді я й сказав дружині: якщо вдасться виїхати — відкриваємо кав’ярню!”
Три ночі в Тернополі, ще три в селі Угорники Івано-Франківської області, потім помешкання надала сім’я із села Підлужжя, що біля Франківська. Там херсонці жили 2 місяці, відтак винайняли квартиру в місті.
“Кава і десерти — то ви гарна пара”, — казали друзі
Дружина Олександра, Анастасія, вже кілька років займається кондитерством, Олександр варить каву, тож друзі натякали, що непогано було б відкрити власний заклад. Так і сталося, хоч за важких життєвих обставин і далеко від дому.
“Та ми з глузду з’їхали — відкривати кав’ярню під час війни та ще й у чужому місті. Моя мама в таких випадках каже: “Кебеля не вистачає!”. Але в кожного свій фронт: хтось лікар, хтось журналіст, хтось захищає нашу країну, а ми встаємо на ноги і підтримуємо економіку. Завтра може не настати, тож жити та втілювати мрії треба вже сьогодні”, — ділиться Олександр.
Як тільки держава почала надавати грантові програми для підприємців — подружжя склало бізнес-план та оформило заявку. Їм вдалося виграти 250 тисяч, та цього для кав’ярні було замало, а кредитів банки тепер не дають.
“Зізнаюся чесно, коштів нам бракує, ми оббивали пороги банків, але навіть грант не допоміг узяти кредит, тож починаємо зовсім не так, як би нам хотілося. Але ми не опускаємо рук. Дуже віримо, що все вийде, помалу, невпевненими кроками, але рухаємося до того, щоб відкрити особливе місце, де буде панувати атмосфера добра та миру”, — ділиться Олександр Снурніцин.
“Зерно віри”
Кав’ярню назвали “Grain of Faith”, що в перекладі “Зерно Віри”.
Олександр пояснює, що назва зовсім не випадкова, адже віра в його житті має велике значення.
“Чому Україна вистояла ці найперші дні війни? Бо Господь був з нами, бо він вірить у нашу перемогу, він бачить нашу боротьбу. От і ми віримо в Україну. У перші дні я думав: якщо зараз ми вистоїмо, то росії не буде, вона розвалиться. З поміччю Бога ми тут, ми вибралися і продовжуємо працювати. Ми віримо в нашу справу так само, як Господь вірить у нас. З моменту окупації Херсона я надіявся, що скоро він повернеться під український прапор, і от — Херсон знову вільний. Це все завдяки нашим воїнам, нашій вірі та нашій підтримці. Тож потім ми відкриємо свій заклад і там”.
У “Grain of Faith” люди зможуть відпочивати, насолоджуватися напоями, десертами та атмосферою.
“Ми кав’ярня з правильною кавою і цінностями віри. Хочемо показати, що християни — це класні люди, які вміють відпочивати, слухають хорошу музику, вміють радіти та насолоджуватися життям без алкоголю і без поганих звичок. Хочемо показати, що віра — це нормально і навіть добре!”
Найскладніший час — як випробування
Здавалося б, зараз зовсім не до того, щоб починати свій бізнес, та Олександр переконаний, що все буде добре і кав’ярня буде приймати гостей.
“Уся Україна тепер без світла, і ми також будемо від нього залежати, але в нас буде інтернет навіть без електрики, тож можна буде зайти до нас попрацювати. Згодом плануємо поставити, як у “Карітасі”, чайник, стаканчики та чай, щоб люди заходили й робили собі безкоштовно гарячий напій. Кав’ярня — це випробування. Ще стільки роботи, ще стільки коштів треба вкласти, але це наша мета!”.
Олександр додає, що ціни в кав’ярні будуть мінімальні, а кожному першому гостю щоранку кава безкоштовна!
“Ми хочемо зробити якісний сервіс за мінімальну ціну, щоб наша кав’ярня була доступною всім!”.
Олександр розповідає, що в них будуть фірмові капкейки з крем-чізом за особливим рецептом дружини Анастасії.
“Я та ще один хлопчина, Ян, будемо за баром, дружина ж готуватиме десерти. Будемо рухатися поки що з тим, що є. Як і Україна. Моє розуміння, що Бог на нашій стороні. Я вірю, що з Господом ми переможемо, а ця кав’ярня — як символ нашої перемоги”, — підсумовує Олександр.
Кав’ярня вже працює у тестовому режимі і я вже встигла поласувати капкейками, тож стежте за оновленнями на її сторінці.
Також читай нашу історію про кав’ярню “Простір“, яка також родом із Херсона та пригощає гостей кавою з кавунових зерен!
Журналістка та фотографка: Софія Дмитрів
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
