ГЛУЗД

… жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи

Л. Костенко

Чи намагалися ви зрозуміти жінку? Це надто складна задача і далеко не кожному вона під силу. Але ж можна спробувати і допоможуть вам у цьому актори.

У Коломиї утворився театр жінки із ім’ям “Соломія”, заявив про себе прем’єрою із гучною назвою “Що таке жінка?”. В головній ролі виступила вже знана акторка Коломийщини Мар’яна Кодіна-Іванович. Жінка повернулася на сцену вперше після ДТП та вразила глядацьку аудиторію трепетною виставою про нелегку жіночу долю.

Сцена та й сама вистава були побудовані нестандартно: глядачі розміщувалися вздовж сцени. Те, що бачили люди, які сиділи праворуч, не могли побачити глядачі, що сиділи ліворуч чи прямо: все було продумано до найменших дрібниць. Акторка зверталася на пряму до глядачів.

“Вас у залі може сидіти і 300, і 400 – я кожного бачу і відчуваю. Я відчуваю людей, які реагують негативно. Таку людину хочеться ще більше зачепити. Я в ній зачіпаю ті емоції, після яких вона не розуміє що з нею відбувається”, – прокоментувала свої звертання до глядачів у залі Мар’яна Кодіна.

Зачіпати за живе вміє не  тільки Кодіна. Група молодих акторів збираються на репетиції з різних міст, залишаючи повсякденні турботи, щоб завоювати та підкорити ваше серце під час вистави. Театр особливий тим, що він вільний, немає жодного керівника, чи засновника, котрий би приймав остаточні рішення. Все вирішує команда акторів, які, до слова, не тільки із Коломиї. Вони приєднані до театрального механізму з різних куточків України: з Франківська, Львова, Надвірної, Яремчі та, звісно ж, Коломиї.

Ідея такого театру належить Мар’яні Кодіній. Акторка каже, саме про такий формат мріяла давно, та тільки страшна аварія допомогла зрозуміти, що мрії треба реалізовувати, бо життя надто коротке.

Зараз театр працює над постановкою драматичної вистави і вже зовсім скоро покаже своїм глядачам ще одну жіночу долю. Але зараз вся трупа старанно замовчує про яку постановку мова. Це таємниця “Соломії”…

Театрали різного віку та з різних міст зібралися на репетицію. Всі сидять один навпроти одного. В основному, це жінки, хоча є декілька чоловіків. Так, театр жінки теж має у своєму складі чоловіків. Це – нетипові персонажі. Вони дуже чуттєві та кожен із учасників глибоко бачить і усвідомлює постать жінки та її значення.

У кожного на обличчі грають різні емоції. Молода та дуже жвава Оксана Стринадюк у свої 22 є режисером театру, при цьому, вона ще й грає у театрі “Соломія”.

Дівчина скромно зазначає, що вона тільки початківець та й взагалі – у 22 було б добре грати в театрі та у фільмах зніматися, а не постановки ставити (тут дзвінко сміється – ред.). Не зважаючи на скромінсть дівчини, варто відзначити, що моновиставу “Що таке жінка?” поставила саме Оксана.

“Ми тягнемося до Мар’яни та поряд з нею відкриваємо у собі такі жіночі сторони, які досі були нам невідомі. Кожна дівчина повинна усвідомлювати свою жіночність і працювати над нею”, –  каже режисер театру “Соломія” Оксана Стринадюк.

Всі учасники якось по-особливому ставляться до жіночої постаті, але жоден із присутніх не назвав чіткого прототипу ідеальної жінки, до котрої хотіли б рівнятися. У кожного своє бачення.

Склад театру дуже нетиповий, всі учасники театру різні, та, в той же час, щось таки їх об’єднує. Дві дівчини постійно посміхаються та перешіптуються: дві Наталі. Вони із Оксаною Стринадюк, – одногрупниці. Разом навчалися в Івано-Франківському інституті мистецтв. Тепер працюють теж разом та грають у театрі.

Один з чоловіків, з яким мені вдалося зустрітися на репетиції – Олег Никируй. Хлопець дебютував на сцені під час першої вистави театру “Соломія” – “Що таке жінка?”. Олег каже, що в театрі не грав, але дуже багато про нього чув зі слів подруги Віти Федосюк, котра теж грає у “Соломії”. Раніше дівчина була учасницею львівського імпровізованого театру, тими незабутніми враженнями захопила і хлопця. Віта взяла на себе художнє оформлення сцени при першій постановці.

Олег, хоч і не так давно в цьому амплуа, та все ж, глибоко відчуває театр:

“Я знав, що такі емоції, як у театрі не можна більше ніде відчути. Раніше шукав адреналін у спорті,  та зрозумів, який він, справжній адреналін, тільки тут”.

Юлії Воротняк всього 15, у наступній постановці вона зіграє досить вагому роль (та все це поки дуже таємничо).

У грації актрис відчувається неймовірна витримка та поважність. Кожна із них поєднує у собі високу аристократичність, легку сучасність та неосяжну теорему жіночності. Все це передають через свою гру і глядачу.

Життя і жінка – це частки невід’ємні,

та й теореми без жінок безтеоремні

                            Тетяна Іванович

Фото із архіву театру “Соломія”