ГЛУЗД

Книга Артема Чеха “Хто ти такий?” вийшла на початку вересня 2021-го та стала книгою року BBC-2021. Частково біографічний роман спершу здався приквелом, бо одного з героїв можна зустріти в попередній книзі автора “Район Д”. У “Хто ти такий?” персонаж розкривається більш проблематично й через призму спілкування із хлопчиком Тимофієм. 

Фелікс Ігнатьєв, як може здатися спочатку, найбільш огидний герой книги, та все не так просто… 

Хто такий Фелікс?

У персонажі Фелікса надто багато спотикання. Він мужик, який у п’яному пориві вривається в чужу сім’ю, але він і той, хто провів молодість на службі, отримав ПТСР в Афганістані, а на старість лишився сам на сам з алкоголем. Фелікс — складний, доволі розумний та вже пропащий. У п’яних істериках кляне війну і знає: вона поруч.

“Хто ти такий?”, — час до часу кидає малому бабусин бойфренд бойфренд. Перша їхня зустріч була наприкінці 80-х. Тимофію тоді було 5, а Фелікса якраз комісували через контузію. 

Всі навколо відвертаються від Ігнатьєва, а він знаходить підхід до малого і називає його онуком, а той прив’язується.

Хто такий Тимофій?

Уперше читачі бачать Тимофія малим хлопчам, яке ховається за матір, коли чужинець (Фелікс) намагається з ним поздороватись. Усе його дитинство вміщувалося в сірникову коробочку, а радість підтримував загадковий товариш бабусі Ліди, який передавав смаколики, які малий знаходив під ковдрою. Після появи Фелікса смаколиків більше нема. А може, вони дістаються новому співмешканцю?

У Тимофія з’являється образа на чоловіка, відчуває, що той “вкрав” у нього Ліду, але згодом вони стають добрими товаришами, і малий навіть насолоджується компанією свого ворога й наставника.

Тимофій зростає, смакує життя, а час до часу з’являється Фелікс, який влаштовує п’яні сцени і підкидає поради. Здається, що вони недарма знайшлись і є потрібними лиш одне одному. 

“Онук”, коли якось повернеться з Києва в рідне місто, захоче з ним зустрітись. Телефонуючи з пам’яті на старий стаціонарний номер, так і представиться — онук. Отримає звичне питання, після якого вже спитає себе: “Хто я такий?”. Та відповіді нема…

Для чого взагалі читати?

Книгу Артема Чеха сміливо можна назвати екзистенційною. Вся похмурість тексту визначається в передчасному дорослішанні, яке вписується в контекст пострадянської України.

Через свій досвід Артем пропонує своєрідне терапевтичне рефлексування не тільки про власні травми, а й чужі.

Українські 90-ті направду суворі, якщо без романтизації. Хтось пробував виживати та пристосуватися до обставин, комусь довелося зростати серед атмосфери злиднів та бандитизму. Артем Чех узяв на себе складну місію — показати, як це впливає на особистість юної людини. 

Словом, це однозначно варте вашої уваги! І очікуємо екранізації Ірини Цілик, де знявся український прозаїк та поет Юрій Іздрик.