ГЛУЗД

Вкотре наш дух намагаються зламати, вкотре Україну нищать та нівелюють усе, що з нею пов’язане. Крізь криваві сліди та спотворену історію ми йдемо до істини.

У цій добірці — книги про минуле, сучасне та наболіле.

“Ті, що стомилися боятися” Олександра Данилюка

“Про тих, хто вже не боїться ні ворога, ні зради, ні смерті. Бо війна нас загартувала “найвищим гартом”. Ми стали нацією, яка насправді вміє воювати. Так, часом програвали. Але сьогодні ми готові лише перемагати”, — з передмови. 

Під час “післядебальцівської” відпустки друзі переконують Олександра написати цю книгу. Так спогади військового хірурга, який оперує в окопі (андеграундна хірургія, як говорить автор) під тьмяним світлом ліхтариків та під постійними обстрілами стають книгою про події в Дебальцеве 2015-го. 

Здавалось б, що надії нема, прорватися неможливо, а організм знесилений через недосипання та постійну напругу. Проте вистояли…

Тут історії людей. Історії захисників. Історії тих, що втомилися боятися…

«Україна. Історія з грифом “Секретно”» Володимира В’ятровича

Пізнати історію наново допоможе книга Володимира В’ятровича, куди ввійшли документи XX століття з грифом “Секретно” — про минуле з архівів КДБ.

Автор відкриває карти й описує те, що кагебісти  всіма силами намагалися приховати, й розповідає історії тих, хто не мовчав. 

“Небратні” Макса Кідрука 

“Небратні” — перша публіцистична книга українського письменника Максима Кідрука. Автор ставить за мету проаналізувати більш ніж 400-річну історію українсько-російського протистояння та показати європейцям, чому українці — це не росіяни.

Книга дає хорошу базу для осмислення теперішньої ситуації. Автор добре оперує історичними подіями й описав своєрідну стратегію Росії стосовно інших країн.

Картина “Визволення” вимальовується ще від початку XIX ст. через напади на Фінляндію, Румунію, Чехословаччину, Афганістан, Грузію, Чечню, Україну…

“Я змішаю твою кров із вугіллям” Олександра Михеда 

“Якщо пхатимеш свого носа в наші справи, я змішаю твою кров із вугіллям, а твоє тіло перемелю на добрива!”, — з розмови секретаря обкому партії Дегтярьова та працівника шахти Нікітіна, який не похвалив союзу в інтерв’ю для американських журналістів.

Щоб зрозуміти український схід, Олександр Михед вирушає в експедицію на Донбас. Основна мета поїздки — дослідити міфологеми. “Голоси міст” розповідають місцеві легенди та свято вірять, що це правда.

Ті, хто вірить у російську пропаганду, і ті, які пишуть “Слава Україні” ходять тими самими вулицями та “звучать” на сторінках книжки. Тільки вислухавши та зрозумівши, чому ми такі різні, знову зможемо стати країною, ба більше — сім’єю.

“Хлібне перемир’я” Сергія Жадана 

Якось Сергій Вікторович отримав пропозицію створити п’єсу про російсько-українську війну. Тут  сюжети, які не потрапили в остаточний варіант роману “Інтернат”. 

“Хлібне перемир’я” — це події літа 2014-го, коли мали припинити вогонь, щоб люди зібрали врожай. 

До молодшого брата Толіка, який живе з мамою, приїздить брат Антон. Як виявляється, мати померла та лежить уже кілька днів у кімнаті нагорі.

У місті пожежа, а з моргу ніхто приїде через зруйнований міст. Тягти на собі мертву матір вони не наважуються, загнані в пастку сидять у квартирі і роздумують, як вчинити.

То чи зберуть люди врожай, чи поховають брати матір та чи виберуться з вогняної пастки, яка охопила все місто?

Можливо тебе зацікавить також ця книга — “Жарт” Мілан Кундера.