Австралійський карантин

На мою думку, усі публікації, що стосуються ковіду, можна поділити на три основні групи.

Перша і найбільша — з гучними заголовками, графіками та цифрами, основний меседж яких “ми всі приречені”. Тут головне — набрати якнайбільше переглядів і розкрутити сайти на гарячій темі. Із цим публікації справляються ліпше, ніж потрібно: люди не те що бояться чхнути, а взагалі дихають через раз і свято переконані, що на планеті не залишилося жодної іншої небезпеки, крім ковіду. Я впевнений: якби цих публікацій в один прекрасний момент просто не стало, усім було б значно легше жити, але то лише мої мрії ☺ .

Друга група — протилежність першої, що також, на жаль, буяє буйним цвітом. Її прихильники вважають, що вірусу не існує, однак він все-таки поширюється вишками 5G і його винайшов Білл Гейтс у таємних китайських лабораторіях під наглядом всесильного світового уряду, що наполовину складається з інопланетян, а влада, як завжди, усе приховує. Між палкими прихильниками цих протилежностей в інтернеті відбуваються війни, які за запеклістю можна порівняти з політичними суперечками перед виборами. І десь між цими двома повноводними річками нечистот тихо дзюрчить струмочок здорового глузду.

Після такого сумного вступу подивімося, що ж там відбувається на протилежному боці глобуса. А відбуваються тут насправді вельми драматичні події, якщо не перебільшувати 🙂

Від 2 серпня в Мельбурні четверта стадія карантину. За місцевими мірками — це неймовірно серйозно та страшно. Уперше в історії Австралії в Мельбурні введено комендантську годину: від 8-ї вечора до 5-ї ранку на вулиці можуть перебувати лише працівники критичних служб — пожежники, лікарі, поліція, ремонтні бригади тощо. Коли я першого дня після оголошення комендантської години їхав забирати дружину з лікарні після роботи, то почувався супершпигуном, розсікаючи практично безлюдний нічний Мельбурн. Шкодував лише, що наш “Равлик” (так ми називаємо свій автомобіль) не був на передпродажній підготовці в спецагента К’ю, який готує автомобілі й інші життєво необхідні ґаджети для Джеймса Бонда. Ну, знаєте, щоб ефектно відриватись від поліцейських, які почнуть мене переслідувати по порожніх вулицях багатомільйонного міста, а в мене буде надважливе завдання — зустріти рівно о 22:06 дружину біля виходу з лікарні, тому що на вулиці +5, дощ і вітер.

Але я щось відволікся. Отже, у Південній півкулі зараз зима. Конкретно в південній (холодній) частині Австралії, там, де ми живемо, погода нагадує жовтень-листопад: уночі трошки вище від нуля, у теплий день — до +15. Часто дощить, вогко, прохолодно, неприємно. Ідеальні умови для розвитку ГРВІ. І наша корона не розчарувала. Після тривалого періоду відносно поганої, але все ж стабільності, у другій половині липня кількість лабораторно підтверджених випадків різко зросла, досягаючи до 800 за добу на 5-мільйонне місто. Інші штати миттєво почали дружити проти Вікторії, виставили на кордонах блок-пости й оголосили місцевих мешканців нехорошими бяками, яких ніхто в себе не хоче бачити. Місцева влада розродилась парою нових заборон та розпоряджень на штиб обов’язкового носіння масок надворі всім, кому виповнилось 12 років, незалежно від місця перебування. До речі, ще до того було заборонено виходити з дому без вагомих причин. Усі, хто може, мали працювати з дому, усі учні, крім випускних класів, училися вдома (в Австралії зараз середина навчального року) і так далі.

Вірус чомусь свіжих заборон не налякався: кількість хворих далі зростала. Тому уряд штату ввів справді драконівські заборони — наскільки строгі, настільки ж незрозумілі, виконання або невиконання яких на додачу ще й неможливо простежити. До прикладу, у магазин по продукти може вийти лише одна людина із хати один раз на день. Водночас магазин має бути не далі як за 5 кілометрів від дому. Як уряд мав намір контролювати підступного злочинця, що поїхав зі списком у супермаркет, а коли повернувся додому, то виявив, що забув купити щось найважливіше, — наразі не відомо. Цілком можливо, що в пригоді стануть вишки 5G, що чіпують нещасних землян. Займатися спортом можна не більше ніж годину на день і також не далі як 5 кілометрів від дому та ще й наодинці, навіть людям з однієї хати не можна разом виходити на прогулянку. Удома разом можна бути, а ось на вулиці — зась. Глибинна чиновницька логіка незрозуміла простим смертним.

Звичайно, що при цьому накривається не те що мідним, а платиновим з діамантовою облямівкою тазом економіка (як і всюди на планеті). Лише в штаті Вікторія 250 тисяч людей залишилося без роботи внаслідок карантинних мір, а бюджет штату вперше за 30 років вийшов у мінус. Ситуація буде ще цікавішою, зважаючи, що найсуворіша фаза карантину лише розпочалася, а отже, сотні тисяч безробітних не за горами. Для нас це, звісно, цілком звична картина, що може викликати максимум знизування плечима, правда?

Річ у тім, що австралійці ніколи в житті не мали серйозних клопотів. Так, безумовно, усі потерпають через роботу, житло і так далі. Але при будь-яких найгірших розкладах місцевий соцпакет дозволяє мати дах над головою, цілком пристойне харчування, а якщо трошки постаратись — то ще й якусь машину. Якщо конкретніше, то безробітний австралієць отримує трохи більше тисячі доларів на місяць допомоги, плюс спеціальну картку, що в багатьох закладах ділить цінник навпіл. Тобто реально боротися за те, щоб виживати, як ми звикли, в Австралії не вміють. І ось цей рай на Землі методично бомблять панічними сповіщеннями про те, що ми всі приречені. Уявляєте? Хочу лише додати, що психотерапевтам виділили скількись-то там мільйонів доларів на додаткові витрати тому, що в них тепер повний завал і буде ще гірше. На сьогодні кількість самогубств у країні перевищує кількість загиблих від ковіду. І всілякі розумні професори попереджають, що це лише початок.

Хотілося б завершити цей допис позитивною нотою, тому дозволю собі пригадати, що свіжий ГРВІ навіть близько не такий страшний, як його малюють. Старанно мийте руки милом, не длубайтесь брудними пальцями в носі та дотримуйтеся всіх тих інших речей, яких учили ще в дитсадку. Ну, і намагайтесь навіть у найскрутніші часи зберегти здоровий глузд.