ГЛУЗД

Цок-цок-цок… Перехожі озираються і проводять поглядом. Моя червона парасолька маневрує поміж інших, а підбори впевнено відбивають ритм. О, скільки справ! Скільки зустрічей! Скільки місць потрібно відвідати! Але хіба я кудись поспішаю? Що ви! Справжня мадемуазель ніколи нікуди не поспішає. Окрім того, моя спідниця-олівець не дає можливості робити широкі кроки. Ну, гаразд, дає, але тоді вона задирається і світ може побачити мереживо моїх панчох, а це абсолютно зайве. Отже, я йду стометрівкою і тільки інколи поправляю неслухняне волосся. Відчуваю на собі погляди: захопливі й заздрісні. Ще би! Жінка на підборах, як таємниця Всесвіту: якщо вона здатна так впевнено йти на такій висоті, то тільки Богу відомо, які ще вершини вона здатна підкорити.

А вам взагалі відомо, що спочатку чоловіки носили підбори? Так-так, вам не почулось. Підбори спочатку не мали нічого спільного з красою і звабництвом. Взуття з підборами носили перські вершники 17 століття, щоб впевнено триматись у сідлі. Вони допомагали тримати рівновагу, коли солдат піднімався у сідлі, щоб прицілитись і вистрілити. Коли ті ж перси вирушили у Європу налагоджувати зв’язки з королями, то викликали неабияку зацікавленість при дворах. Отак в Європі чоловіки почали носити підбори. І чим вищі вони були, тим вищий соціальний стан був у чоловіка. Хоча придворні дами теж носили підбори. З часом підбори чоловіків ставали все більш квадратної форми і нижчими, а жіночі навпаки – вищими і більш тоншими. До 1740 року чоловіки повністю відмовились від цього. Джерело.

Сучасні підбори бувають різної висоти, товщини і навіть форми. Так, це красиво, але інколи, мені здається, що дизайнери взуття надихались “іспанськими черевичками”, хоча їхні творці могли б позаздрити сучасним винахідникам тортур. А хіба ні? Дівчата, ну хіба в кінці дня ви не відчуваєте міні-оргазм, коли скидаєте туфлі на високих підборах? О, це відчуття!.. Хоча знаєте, що найбільше завдає мені тортур? Дівчатка, які не вміють носити підбори, але купують туфлі із каблуком не менше 10-ти см.

“Гірше дівчини у дешевому взутті може бути тільки дівчина, яка не вміє носити підбори” сказала колись письменниця Камілія Мортон.

Я сиджу в кафе біля вікна і насолоджуюсь п’янкою кавою. Життя прекрасне. Я задоволено мружусь, як кицька, від сонця і аромату напою. І ось іде вона… М’яка хода пантери, грація газелі і все це про власницю височезних підборів. Я дивлюсь, як жінка пливе вулицею і отримую естетичне задоволення від побаченого. Це ж треба так володіти своїм тілом і бути такою впевненою в собі на таких шпильках! Проте не всі вміють так красиво ходити на підборах. Ви точно зауважували дівчат, які одягають красиві вихідні туфлі, що завдають просто неймовірних мук власницям. Їх вирізняє серед решти дискомфорт, що згинає хребет бідолашних знаком питання, руки, що недолуго мотаються тулубом, як у ляльок, ноги у них відмовляються згинатись, або судомно підгинаються в одному коліні, а в очах – біль усього Всесвіту. Видовище, м’яко кажучи, плачевне. Вони є на урочистостях, святах та інколи виходять на променад, щоб показати себе або познайомитись з хлопцями. Насправді ж цим дівчатам зручно тільки сидіти. Хочеться  їх роззути, дати чаю і принести миску з прохолодним відваром ромашки для ніг.

Красива елегантна жінка пройшла повз, а я залишилась розмірковувати. Коли прийшов час і мама купила мої перші високі підбори (а вони були під випускне плаття), я спочатку тижнями вчилась носити їх дома. Ух, як згадаю… Я підвертала ноги, падала та дряпала паркет. Проте, я вийшла цілою з цієї битви! Підбори підкорились і я навіть змогла в них елегантно пройтись. На випускному я жодного разу не спіткнулась, проте увесь вечір провести в них не змогла, довелось перевзуватись, у таке зручне, на низькому ходу взуття.

О, так! Підбори змінили моє життя! Я побачила свою нову горду поставу, довгі ніжки і граційну ходу. Я закохалась у те відчуття, яке давали дві тоненькі шпильки. А ще я зрозуміла, що не обов’язково мордувати себе: не підходять шпильки – є товстіший каблук, не можете ходити на високому – навіть 5 сантиметрів можуть змінити кардинально все! В кінці-кінців, є платформа! Так, низький хід зручний, може бути ніжним та елегантним. Я сама від нього в захваті, але з ним немає того відчуття, коли ти впевнено тримаєш баланс після кількох келихів шампанського чи коли тобі розбивають серце і земля тікає з-під ніг. Саме тоді відчуваєш, що можеш все: якщо ти можеш балансувати на підборах, то можеш збалансувати життя.

“Багато жінок вважає, що туфлі не є такими вже важливими, але справжнім доказом елегантності дами є те, що одягнуто на її ноги” – Крістіан Діор.

Знаєте, що найкумедніше? У мене двічі був серйозний вивих щиколотки з тріщиною і один перелом пальця на нозі, коли я була на низькому ходу! Жодного разу підбори мене не підвели!… Хоча ні, обманюю. Якось у Києві у мене зламався каблук. Щоб ви розуміли, він видерся з м’ясом (брак досить дорогої і відомої фірми). Я не донька мільйонера, щоб мати змогу одразу купити нові туфлі, тому по центру столиці довелось йти босяка. Думаєте, я почувала себе приниженою чи якось незручно? Ну, якби погода була гіршою, то довелось би викликати таксі, однак світило сонце, було тепло і я, легенько помахуючи туфлями, йшла та щось щебетала подрузі.

На превеликий жаль, підбори мають властивість ламатись, та все ж потрібно гідно дійти додому чи майстерні. Якщо ви вже вдягли підбори, то маєте бути впевнені в собі, інакше навіщо цей маскарад? Так, зараз модно одягати класику з кросівками і кедами. Однак, як казала моя улюблена Коко Шанель: “Мода проходить, стиль залишається”. І яка ж вона, в біса, права! Ми боролись, а подекуди і далі боремось за свої права, відстоюємо себе та свої переконання у світі. Але ми залишаємось жінками. Якщо ж ви все ж берете на себе сміливість бути жіночною та впевненою в собі, то вчіться ходити на підборах так, ніби вони частина вас, а не так, ніби ви енцефалітний коник-стрибунець.

Легеньке погойдування бедер, цокіт, що сповіщає про наближення жінки, ледь помітний помах вій, пряма спина, натяк на усмішку і тонкий шлейф парфумів… Ось так твориться магія. Cherchez la femme, панове!