Чесно кажучи, спершу не знала, що очікувати від цієї книги, бо завжди думала, що детективи то не моє. Проте вона перевершила всі очікування. Отже, поринемо в невеличку моторошну історію одного містечка та їхніх жителів.
Багато років тому, коли головні герої були ще дванадцятирічними підлітками, в їхньому містечку трапилось кілька жахливих випадків, що мали безліч нез’ясованих відповідей. Та найголовніше те, що, більшою чи меншою мірою, саме п’ятеро друзів (Едді Мюнстер, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Нікі) були причетні до тих жахіть.
Через 30 років сорокарічний Ед усе ще пам’ятає, як він з учителем урятували дівчину Елізу. Та згодом її труп(без голови) хлопчаки знайшли в лісі. Він пам’ятає все. Саме зараз з’являється його друг Міккі зі словами, що знає ім’я вбивці Елізи. Незабаром його самого знаходять втопленим у річці з намальованим крейдяним чоловічком у кишені. Тепер друзі розуміють, що минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Минуле знову нагадало про себе…
Письменниця розплутує історію повільно, перекидаючи нас роками, з 1986-го в 2016-й, розкриваючи все нові й нові шокуючі деталі. А надприродні ситуації, що присутні в сюжеті, згодом логічно пояснені авторкою. В романі також присутня тема релігії, порушена частково проблематика булінгу.
Цікаві цитати:
– …плітки — вони як мікроби. Вони блискавично ширяться й розмножуються, і не встигнеш озирнутись, а геть усі вже заразилися;
– є в житті такі речі, які нам під силу змінити: вага, зовнішність, навіть ім’я, – а є такі, на які навіть найбільше бажання, найзавзятіші зусилля і найтяжча праця не здатні вплинути. Саме вони творять нас, роблять нас тими, ким ми є;
– …забуття — це якраз милосердя. А пам’ять — мабуть, саме вона здатна нас убити;
– ми не вибираємо, у кого закохатися. Ми не вибираємо тих, хто дарує нам щастя;
Цікаві факти:
– С. Дж. Тодор – сучасна британська письменниця, нове ім’я в жанрі гостросюжетного психологічного трилера;
– авторку порівнюють із культовим Стівеном Кінгом;
– переклад роману вже виданий у 27 країнах світу.
