Жіночі груди несуть у собі архетип затишку, тепла, спокою, першого контакту із цим світом. З поширенням масової культури груди сексуалізували, що зробило тему грудного вигодовування табуйованою, непристойною для обговорення. Це, своєю чергою, породило безліч непорозумінь та міфів. Цей текст покликаний примирити жінку зі своєю сутністю, надати статусу годуючої матері святості, а суспільство наблизити до розуміння жінки у вразливий для неї життєвий період.
Середньостатистична жінка має певні побоювання, які стосуються грудного вигодовування. Страхи народжуються не на порожньому місці й мають свої причини. Розберу найвагоміші та найчастіші, на мій погляд. Першою з них є стосунки з власною матір’ю. Віра в себе, відкритість, упевненість у своїх діях, прийняття себе — це базові складові, які дають змогу йти впевнено по житті, і саме мама відповідальна за них. Не даремно кажуть, що з молоком матері дитина вбирає любов до рідної землі, а головне — любов і повагу до себе. Для мам, у яких з різних причин не склалося грудне вигодовування, шанси виростити щасливих і самодостатніх людей не менші, але роботи треба зробити більше. Свій образ майбутньої жінки дівчатка малюють з мами, тому важливо бути теплою, своїм прикладом навчити любити себе такою, якою створила природа. Йдеться і про внутрішній світ, і про власне тіло, яке має фізіологічні особливості. Грудне вигодовування — тема, на яку варто говорити зі своєю дитиною, коли в неї виникає запит. Добре, якщо дівчинка бачить приклад жінок, які годують, упевнених у собі. Потім просто легше, нема невидимих бар’єрів. Тоді не постає питання: годувати грудьми свою дитину чи ні.
Грудне вигодовування на практиці
Теорія грудного вигодовування — це добре, але на практиці можуть бути потріскані соски, застій молока в залозі, неправильне прикладання дитини до грудей і ще багато речей, які постають перед новоспеченою мамою. Це другий страх, який змушує задуматися: “А воно мені треба?”. Аби такого не було, треба готуватися до материнства. Якщо мама, сестра чи подруга має досвід успішного годування грудьми, то варто надихнутися їхніми історіями та застерегтися від їхніх помилок.
В арсеналі недосвідчених мам є чудова книжка “Грудне вигодовування. Секрети і секретики” (Видавництво Старого Лева), де можна знайти відповіді на найчастіші запитання. Зрештою, за живим досвідом і підтримкою в налагодженні грудного вигодовування варто звертатися до сертифікованих консультантів. Бажано шукати їх у своєму місті та зустрічатися ще до виникнення проблем.
Найчастіше в перші дні в породіллі виникає комплекс питань, пов’язаних з вигодовуванням дитини. Молоко з’являється не відразу, а десь на третю добу. До того з грудей виділяється молозиво — це густа жовтувата субстанція, що є концентрованим імунним і поживним коктейлем. На жаль, буває, що замість підтримки в перші доби мама стикається з тиском і осудом від медперсоналу та родичів: “Дитина плаче, бо голодна. У грудях нічого нема — дайте суміш і не моріть дитину голодом”. Від утоми після пологів, через невпевненість жінки роблять хибний крок, який потім непросто виправити.
Важливо: дитина плаче не лише через голод, а й через стрес, бо народження — це ще те випробування! Шлунок новонародженого завбільшки, як вишенька, і навіть кількох крапель молозива достатньо впродовж першого тижня, щоб бути ситим.
Прикладання дитини до грудей мають бути безболісними
Важко пропустити, коли молоко прибуває до грудей. Вони відразу стають гарячими, а зміні розміру може позаздрити навіть Памела Андерсон. Є відчуття, що шкіра не витримає і трісне, але вже за кілька тижнів дуже різкі приливи внормуються. Упродовж перших днів дитина вчиться смоктати, і їй у цьому потрібно допомогти. Для мами прикладання дитини до грудей мають бути безболісними. В іншому разі є високий ризик отримати рани на сосках і тоді справді годувати буде боляче. Мама намагається рідше давати хвору грудь, а це призводить до застою молока в залозі. За понад 7 років грудного вигодовування я мала десятки лактостазів (застій молока) і це вічний супутник при вигодовуванні. Коли виникає така проблема потрібно зберігати спокій і діяти за чітким алгоритмом. Не варто відразу бігти до масажиста, бо можна наробити ще більшої біди. Якщо все-таки є бажання скористатися допомогою спеціаліста, то масаж має бути безболісним. Це важливо! Мені вдавалося самій собі давати раду, бо своїми руками найкраще відчувала, де проблема і які рухи потрібні.
Вище згадувала, що є алгоритм дій у випадку лактостазу. Спочатку потрібно під струменем теплого душу зробити легкий безболісний масаж, потім прикласти дитину підборіддям до проблемної зони. Після годування прикласти холодний листок капусти, подертий виделкою (щоб виходив сік). Якщо чесно, то вже варто поставити пам’ятник капусті: стільки добра вона зробила для мам, які годують! Можна також використовувати мазі від забоїв, вони теж чудово знімають набряк.
Міфи та страхи
Жінки відмовляються годувати дітей грудьми, пояснюючи це тим, що груди втрачають свою форму.
Насправді груди після завершення вигодовування повертають свою форму. Щоб гормональна система повернулася до норми потрібен час. Реальною причиною обвисання грудей є постійне носіння бюстгальтерів, які, підтримуючи груди, призводять до гіпотрофії грудних м’язів, що якраз відповідальні за підтримку залози. Тут варто доплачувати перетискання білизною лімфатичних вузлів.
Діти гризуть соски зубами до крові — ще один страх, який робить годування свого чада не таким привабливим процесом. Дитина справді може до крові погризти сосок, але найчастіше таке стається, коли, власне, зубів ще нема. Ясна дуже чухаються, діти ними спокійно гризуть фрукти та овочі. На початках можуть пробувати прикусити й сосок, але варто якомога спокійніше пояснити, що така поведінка неприйнятна. До року діти сприймають не слова, а емоції, міміку і жести. Не годувати, коли дитина вважає грою кусання грудей, бо мама яскраво реагує. Діти з повним ротом зубів зазвичай добре розуміють правила гри й не кусаються навмисно.
У зручних місцях і у зручний час…
Жінка, яка наважується годувати в публічному місці, ризикує наштовхнутися на осуд суспільства. Останні покоління українців виростали в СРСР, де в матерів було мало шансів годувати дітей. Задля збільшення темпів розвитку індустріалізації жінок змушували кількамісячних дітей віддавати в ясла, а самим іти до станків. На мою думку, через це суспільство має травму. Кожного разу, коли мама годує дитину привселюдно, для когось це може бути тригером. Це може змінитися лише з поверненням до першоджерел. Годувати дитину — не соромно. Базові потреби дитини в їжі потрібно задовольняти у зручних місцях і у зручний час. Якщо потрібно ще аргументів, то навіть у християнстві є багато ікон, де мати годує дитину. Навіть в очах релігії це абсолютно нормально.
Не кажу вже про годування в присутності близьких людей, як-от тато чи бабуся. Дитина часто хоче їсти, і постійно ховатися від сторонніх очей набридне. Згодом навіть стане байдуже: є хто поряд чи ні. Зрештою, у разі власного дискомфорту завжди можна попросити вийти з кімнати. Потрібно лиш дослухатися до себе.
Ще одним нюансом грудного вигодовування є те, що вночі дитина теж хоче їсти, а потім їй просто потрібна мама, бо наснилося жахіття. Часто жаліють мам, які годують грудьми, бо їм доводиться вночі прокидатися до малечі. Насправді готувати суміш уночі теж не надто приваблива перспектива. Добре ще, якщо батько дитини розділяє обов’язки й теж встає годувати, проте найчастіше саме мама є заручницею постійних нічних підйомів. Грудне вигодовування тут якраз має перевагу, бо все завжди готове, підігріте і стерильне 🙂
Безліч міфів виникає через незнання. Говорячи про грудне вигодовування як про звичайний природний процес, ми наближаємося до пізнання самих себе, до присвоєння собі важливої частини себе. Як відомо, у цілісності й у мирі із собою життя стає кращим.
Текст: Оксана Ткачук
А щоб у твоєму житті було більше Глузду —підписуйся на наш телеграм-канал.
