Велике переселення народів — явище, яке докорінно змінило склад населення Європи й (трохи менше) Азії та Північної Африки. Відбувалося воно на зламі ер і завершило історію тисячолітнього райху (закреслено) імперії Риму. Що ж то за така подія і чого все це трапилося — далі.
Станом на кінець III ст. н. е. в українських степах добігає кінця велика історія номадів (див. Земля номадів) і доживають віку варваризовані міста-держави нащадків еллінів (див. Розширюючи Ойкумену). Уже зовсім трохи залишається до моменту, коли почнеться вселенський двіж — стан постійного переміщення всіх народів, їх перемішування, союзів та воєн.
До речі, цікавий факт № 3 (перші два читай тут): британські та німецькі вчені називають цей епізод історії людства періодом міграцій, міграцією народів, а французькі — германським вторгненням.
Учені-дослідники цього періоду люблять уживати термін “ефект доміно” — кожен народ, який починав рух, спричинював переміщення іншого за принципом: падаючи, одна кістка доміно неодмінно зрушить увесь ланцюжок.
Отже, з назвами й механізмом з’ясували.
Якими ж були причини?
Звісно, що клімат, це по-перше. Зміщення відбудуться там, де народи найбільш чутливі до коливань температури. Так, наприклад, у Європі першою “доміношкою”, що впаде, стануть готи. Саме їх переселення з Південної Прибалтики в Північне Причорномор’я, тобто рух з півночі на південь Європи (ви в цьому місці ще не зламались? У допомогу вам маленька мапа ☺), започаткує і сам вселенський двіж та спричинить активізацію племен, що є нашими предками, — венедів, склавинів та антів, або, простіше кажучи, слов’ян.
Другим вагомим чинником буде зростання впливу на життя племені людей зі зброєю: воїнів, а також їхніх ватажків — вождів, князів, конунгів, ханів тощо. Що цілком логічно за постійної загрози, у якій тепер триває життя. Пригадуєте, той самий “ефект доміно”? Так-от, від сили вашого війська залежало, чи ви будете ховатися по лісах та болотах, чи вийдете на багаті родючі долини, чи підете грабувати багаті поки що міста ослаблої Римської держави.
А, ну і по-третє, посприяло активізації варварів ослаблення самого Риму. Відтоді територія за лімесом (система укріплень, до якої належали ті самі знамениті якісні дороги, військові бази та вартові вежі вздовж кордону) стала доступною колишнім “чужим”, що спершу стали найманцями чи союзниками, а згодом — господарями земель і життів. Це пояснює і маршрут руху більшості народів: зі сходу на захід, у бік Риму.
Другий та третій чинники, підштовхувані нездоланним першим, спричинили такий тиск войовничих народів, якого Римська імперія просто не витримала. Формальною датою вважають 476 рік, проте все стало зрозуміло задовго до того.
А римські історики попереджали: розніжений безплатними подачками хлібу і кривавими видовищами гладіаторських боїв римський люмпен-пролетаріат точно не захищатиме своєї країни. Тому по всій Європі розійшлися германці та слов’яни, які із цього моменту домінуватимуть тут, утворивши більшість сучасних європейських народів.
Цікавий факт № 4: “Та й хто б «…» покидав Африку, Азію чи Італію і став би прямувати до Германії (фактично ці слова стосуються сучасної Німеччини, але збережемо мову оригіналу) з її непривітною землею і суворим небом”, — майже риторично запитував один із провідних римських істориків, Тацит. O tempora, o mores!
Автор: Володимир Половський
Дизайнерка: Яна Букреєва
Отримуй першим добірку новин Коломиї — підписуйся на телеграм-канал Глузду.
