ГЛУЗД

Стаття присвячена Міжнародному дню альпінізму     

Якщо задати питання: “Для чого люди ходять в гори?”, то більшість пересічних людей дадуть Вам неоднозначну відповідь, та лише ті, хто проводить там регулярно час, скаже чітко: “тому, що вони є…”. Є такі люди – альпіністи. Вони чомусь регулярно “видираються” на гірські вершини і начебто, на перший погляд, все зрозуміло – краса гір, велич природи, подорожі та пригоди манять запальних людей догори, але не все так просто… Спробуємо з’ясувати у чому ж річ…

Самому визначенню “альпінізм” вже більше 200 років, і зараз його переважно трактують як вид спорту, основною метою якого є сходження на природні,  штучні скелі та стіни, зокрема на гірські вершини. Відзначимо, що даний вид спорту вважається не олімпійським видом і на це є ряд вагомих причин. Багатогранність і складність, неоднорідність умов, часові рамки – все це не дасть змоги чітко звести усе під одну лінійку. Кожне сходження є унікальним і, в залежності від протяжності  та категорії складності, має різну тривалість. Впродовж десятиліть, планка поставлена перед людьми, які долають шлях до вершин постійно піднімалася. І завдячуючи технічному прогресу, процес подолання людиною перешкод в горах стає більш підготовлений і прорахований, а використання новітніх технічних засобів полегшує гігантські фізичні зусилля, що докладаються при сходженні. В загальному можна зробити висновок, що альпіністи – це люди, які повинні володіти рядом навичок та вмінь, мати хорошу фізичну підготовку, мотивацію в досягненні своєї мети. Щоб насолодитися декількома фантастичними митями  на вершині, доведеться добряче подумати, складаючи стратегію підйому та спуску, провести підготовку, та “попрацювати” на маршруті.

       Окремо про категорії складності. Їх є одинадцять: 1Б, 2А, 2Б, 3А, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б, 6А, 6Б, і в основному вони характеризують умови самого маршруту. Рівень підготовки в кожного альпініста різний, тому існує практика проходження певної черговості сходжень різної складності. Обмін досвідом, робота в команді,  навчання в «школах альпінізму» покликані підготувати спортсмена до його вершини. Існує думка, що у кожного альпініста своя висота, тобто висота (вершина), на яку він здатний піднятися. Роздивляючись нашу планету, розуміємо, що маємо різні гірські системи, розкидані по всій земній кулі, мандрувати до яких завжди затратно. Саме тому, професійний альпінізм є  заняттям не з дешевих, а вартість самого спорядження вимагає значних капіталовкладень. Проте, бажання повернутися знову у гори, та емоції, які людина переживає в процесі сходження до своєї вершини, примушують долати перешкоди знову, прагнучи вдосконалюватися, та реалізовувати свої задуми.

Альпінізм можна поділити на декілька напрямків: класичний, висотний, промисловий та технічний альпінізм. До окремого напрямку віднесемо скелелазіння з його течіями (болдерінг, лазіння на швидкість та складність). Бажання чим саме займатися залежить від кожного, його уподобань та можливостей (фізичних та матеріальних). Для початківців порадимо розпочати свій шлях із простішого, взявши участь, скажімо, в туристичних походах, різної сезонності та складності, або попрактикуватися в лазінні на природному чи штучному рельєфі.

Варто зазначити, що в наших Карпатах розроблені та класифіковані базові категорії складності маршрутів в альпінізмі – 1Б, 2А, 2Б та окремо є ряд підготовлених скельних районів диференційованих за рівнем складності маршрутів.  Також, в Україні діє ряд громадських та приватних організацій, які розвивають альпінізм та скелелазіння, зокрема Федерація альпінізму та скелелазіння України та спортивні, гірські та альпклуби. Отож, якщо ви вже вирішили і наважилися розпочати своє знайомство з цим видом спорту, то радимо знайти у своєму регіоні дані організації чи їх філії та під їхнім супроводом технічно і професійно вдосконалюватися. Навичок вам знадобиться багато: це і фізична підготовка, техніка пересування в горах, психологічна підготовка, знання та вміння використовувати спеціальне спорядження. З основного спорядження, яке гарантуватиме безпеку при подоланні перешкод у горах необхідно мати:

  • страхувальну систему
  • мотузки
  • петлі
  • «залізо» (карабіни, гаки,..)
  • льодоруб
  • «кішки» (металеві пристосування для пересування по льоду та фірну, кріпляться на черевиках різними способами).

Перелік розширюється в залежності від складності маршрутів, на які Ви збираєтеся. Емоції та переживання Вам гарантовані. По-перше, страх висоти, довіра до напарника чи команди, віра у власні сили, задоволення від своїх зусиль та праці, яких Ви доклали на шляху до своєї вершини, примусять Вас зібратися і знову вирушити на зустріч випробуванням. А краса і велич гір не залишить Вас байдужими, спонукатиме повернутись до них ще.

Коломиянам є чим пишатися, зокрема нашою історією та людьми, які в минулому доклали зусиль для підготовки спортсменів, розвитку альпінізму та скелелазіння у нашому місті. Альпклуб «Едельвейс» (кер. Володимир Галайда), секція альпінізму в спортивному товаристві «Спартак», Коломийська станція юних туристів в різні часи мотивували молодь до занять спортом та прививали любов до гір. На сьогоднішній день в Коломиї є велика група молодих людей, які самостійно або в складі всеукраїнських команд чи клубів тренуються та проводять сходження на вершини  Кавказу, Альп та інших гірських систем. В нашому місті вже другий рік функціонує об’єднання альпіністів, туристів та мандрівників під назвою Громадська організація «Спортивно-гірський клуб «Білий камінь», основною метою якої є розвиток гірських видів спорту та туристичної інфраструктури в регіоні.

 Коломияни, які впродовж останнього сезону здійснювали сходження:

Ярослав Коваль – Ломницький щит ( 2634 м), Високі Татри категорія складності 3А;

Тарас Василик, Сергій Салюк – Герлаховський шит ( 2655 м) Високі Татри категорія складності 2А;

Роман Беркещук – Монблан (4 810 м), Альпи;

Тарас Перцович,– Казбек (5033 м), Кавказ;

Рогович Олександр, Мацьків Андрій, Тодорів Андрій і Сергій, Козак Андрій  – Казбек (5033 м), Кавказ.

Зі святом всіх любителів гір, нових вам вершин та хороших друзів у дорозі!!!!

 

Фото із архіву ГО “Білий камінь”