Мотивація – зло

Велика сила – це велика відповідальність” – сказав Бен Паркер своєму небожу Пітеру. Якщо ви не в курсі, то це фраза із “Людини-павука”. Та почувши ці слова раз, я більше не могла їх забути. Щодня ми несемо відповідальність: за себе, за прийняті рішення, за тварин, яких тримаємо вдома, за близьких та рідних, за роботу та ще багато чого іншого. Та чи задумувались ви колись, яку відповідальність на себе беруть публічні люди? Особливо ті, що стають коуч-мотиваторами, чи просто авторитетом для оточуючих?

Коли мені вперше сказали, що я крута і надихаю, я засміялась. Коли почула це вдруге, я задумалась. Я почала усвідомлювати, що це відчуття п’янить та додає впевненості і ваги, проте водночас відчула відповідальність (так, я дуже люблю це слово і часто його вживаю). Інтернет дав можливість бути нам ким завгодно. І багато хто вирішив, що роль лідера – саме його. Проте, мало хто усвідомлює, яка відповідальність лягає на плечі того, хто мотивує решту. Справжні лідери дійсно надихають людей на великі звершення, допомагають їм стати кращими та обрати правильний шлях у житті. Такі як, наприклад, Опра Уінфрі, яка з ведучої шоу, стала улюбленицею усього світу. Вона зуміла не тільки бути гарною ведучою, а й своїм прикладом, історією свого життя (а вона у неї зовсім не проста) надихнути мільйони людей. Багато кому вона допомогла особисто. А ще Кіану Рівз – найскромніший актор Голлівуду. Він мовчки робить добрі справи та спілкується з простими людьми. Своїм прикладом він показує, що гроші та слава далеко не головне. Головне – залишатися хорошою людиною.

Це зірки світового масштабу. А тепер озирніться довкола: скільки талановитих, добрих та хороших людей поряд із вами, які тихо і без понтів виконують свою роботу! Я зустрічаю їх щодня, беру інтерв’ю і саме ці люди мотивують мене ставати кращою версією себе. Та, на жаль, не всі мотиватори такі. Більшість із сучасних Інтернет “зірок” керуються особистою вигодою та власним его. Вони не задумуються над тим, ЯКУ інформацію несуть людям та ЯК вона на них впливає. А таких в основному більшість. Соцмережі ними просто кишать.

Люди навчились продавати себе і свою компанію з допомогою соцмереж. Інтернет дозволив багатьом розкрутити свій бізнес, і це чудово. Проте він дав і відчуття влади. Це відчуття дуже п’янить. І коли я чую, як молодь ведеться на закиди свого “кумира”, а насправді мудака чи мудачки (інакше я їх назвати не можу) у стилі “цноти треба позбуватись пошвидше, бо секс – це так класно”, “життя одне – екстрим все”, “шлюб – не модно, а от вільні стосунки – круто”, “будь худим або здохни”, то мені стає дуже і дуже страшно. Перед тим, як використовувати свій авторитет, потрібно пам’ятати, що тебе чують недосвідчені і, в першу чергу, морально нестійкі люди. Але вони вірять своєму “коучу”, він або вона ж поганого не порадять. Я тішусь, коли чую від молодих людей: “Як можна вестись на цю фігню?!” Та чомусь чую це надто рідко. Давайте розглянемо найбанальіші приклади.

Ось дівчинка-підліток. Вона ще не впевнена в собі, у ній більше комплексів, ніж відтінків кольорів. У неї нема того товариша чи товаришки, які могли б реально їй допомогти. Вона розгублена, шукає підтримки і натхнення. А ось фітоняшки, які харчуються повітрям і какають веселкою. А ще дотискає модна індустрія з моделями, які близькі до анорексії, але так томно і сексуально дивляться в кадр. “Будь такою, як ми. Заповзи в рамки. Мотивуйся і працюй над собою, бо інакше нікому ти така не потрібна!” І тут під тиском усього цього лайна, дівчинка вимотує себе в спорт залі, сидить на диких дієтах, або взагалі не їсть, заради чого? Тіла? Визнання? Уже дорослою вона у кращому випадку стане впевнеою у собі жінкою, яка гірко посміється з себе тодішньої, а у гіршому буде затюканою домогосподаркою, не здатною приймати власних рішень і яка розривається між рецептами для сім’ї та все тими ж фітоняшками.

А ось юнак, якому “втюхують”, що накачане тіло – це круто. Він дивиться на блогерів, які так мужньо підморгують ніби саме йому. А мода показує крутих чуваків у костюмах Hugo Boss, які досягли всього, ще й фігурові такі! Красиве тіло – це круто, звичайно, як жінка не можу цього заперечувати. Але коли воно натуральне, а не напічкане хіматурою! Таке тіло, як повітряна кулька – красиве зовні, але порожнє всередині і готове тріснути від будь-якого подразника. Зазвичай, у юнаків немає грошей на тренера і вони можуть легко себе “угробити” в залі. Так, тіло – це така штука, яка потребує догляду. Але догляду розумного та виваженого.

Назвіть мене занудою, але бути мотиватором – це величезна відповідальність. Хоча більшості людей, які вважають себе такими, на це начхати. Тому так, мотивація може бути злом. Шкода, та від оцих горе-коучів, блогерів та мотиваторів нікуди не подінешся. Просто мотивуватись потрібно розумно. Гітлер теж колись мотивував людей, тому треба вчитись розрізняти хороші поради від поганих, розуміти, хто тобі дійсно друг, а хто просто використовує свій авторитет на тобі і задовольняє власне его. Мати свою голову на плечах і перш за все – любити себе.

Мене ось надихають люди, які, зціпивши зуби, йдуть до мети, не роблячи з цього показухи, які роблять те, що вони люблять, незважаючи ні на що. Мене мотивують люди, котрі розвивають неформальну освіту, створюють нове аполітичне нестандартне медіа, надихають своїм голосом з коломийського радіо вже багато років (Весно, привіт! 🙂 ), зустрічають посмішкою, джазом і смачною кавою… Щирі, вперті, позитивні і наполегливі – справжні лідери. Мені дуже сподобалась одна фраза, яку я прочитала у Facebook: “Кожен покійник на Евересті колись був неймовірно мотивованою особистістю”. Не станьте “покійником”. Любіть себе і все буде! Слухайте тільки себе і своє серце, бо вам жити із собою.