ГЛУЗД

Сучасне життя неможливе без інформації. Живемо в стрімкому інформаційному потоці, коли в будь-яку секунду маємо змогу дізнатися щось нове. Але це може призвести до перевантаження нашої свідомості, що має негативний вплив на здоров’я, стверджує психологиня Уляна Семенюк.

Перевантаження виникає тоді, коли наша свідомість не може впоратися з таким великим інформаційним потоком. Коли інформації стає занадто багато, мозок не має змоги сприймати потрібні знання.

Щоб відновити роботу мозку, перевтомленого інформацією, психологиня радить:

 — тримати менше інформації в пам’яті. Замість того щоб носити у своїй голові список із 20 або 30 пунктів, краще перенести їх на папір. Коли інформація зберігається тільки в нашій голові, мозок витрачає занадто багато енергії, намагаючись не забути, а потім пригадати, що треба зробити. Список на папері також допомагає вносити інформацію у наш мозок за допомогою м’язової пам’яті.

— приймати важливі рішення вранці, коли ми відпочили та маємо достатньо ресурсу.

— впорядковувати все в житті. До прикладу, потрібно визначити конкретне місце для таких предметів, як ключі, окуляри і мобільні телефони. Коли середовище впорядковане, мозок має більше часу для аналізу інформації.

Уляна Семенюк наголошує, що інформаційне перевантаження небезпечне, як і будь-яке інше захворювання, і без належної уваги може викликати серйозне погіршення здоров’я. Саме тому важливо слідкувати за своїм інформаційним полем і дотримуватися медійної гігієни.

Як боротися з інформаційним перевантаженням?

1. Чітко плануйте завдання, мету та обсяги роботи, не відволікайтеся на другорядну інформацію.

2. Складайте план робочого дня, виділяючи головні і другорядні завдання.

3. Виконуйте завдання по черзі.

4. Не намагайтеся запам’ятати все, «фільтруйте» необхідну інформацію.

5. Під час роботи не переглядайте соціальні мережі (якщо це не частина завдання.

6. Не засинайте з увімкненим телевізором. Під час сну мозок має максимально відпочити.

7. Під час перерви постарайтеся відключитися від роботи. Перерва — це не втрата часу, а перезавантаження мозку для подальшої ефективної роботи. Не забувайте про своєчасний відпочинок і сон.

Інтернет-залежність — проблема XXI століття

Експертка розповідає: люди, які страждають на комп’ютерну залежність, зазвичай не вміють будувати стосунки із соціумом і протилежною статтю, погано контактують з великими групами людей, схильні до тривожності, депресії, вразливості, низької самооцінки, а також мають низький рівень стресостійкості.

“Втеча в інтернет-середовище є одним із способів пристосуватися до навколишнього середовища. Коли в людини виникають труднощі у вираженні своїх емоцій, а також у спілкуванні з близькими та друзями, то вона намагається уникати моментів, де їй буде некомфортно, шукає більш безпечний спосіб взаємодії з оточенням. Інтернет-середовище також є засобом самозахисту від поганого настрою, почуття болю і приниження. Окрім того, залежні від інтернету люди часто почуваються самотніми, відчувають нестачу взаєморозуміння з боку близьких людей, емоційно напружені і тривожні”, — каже психологиня. 

Зазвичай інтернет-залежність виробляється в шкільні роки, а особливе загострення (підлітковий вік) — під час навчання в університеті, коли молоді люди відчувають гостру потребу самостійно ухвалювати рішення.

Симптоми інтернет-залежності

Симптоматика та методи лікування інтернет та ігрової залежностей є схожими:

Психологиня виділяє такі симптоми інтернет-залежності::

  • постійне бажання бути онлайн;
  • роздратований стан, коли немає доступу до мережі;
  • небажання відволікатися від віртуального простору;
  • порушення уваги;
  • недотримання особистої гігієни;
  • відмова від їжі або нерегулярне харчування;
  • відмова від «живого» спілкування;
  • конфлікти з довколишніми, які не розділяють надмірне захоплення інтернетом;
  • готовність вкладати власні кошти в комп’ютер та інтернет (не пов’язані з роботою).

“Психіатри виділять такі п’ять видів пристрастей у мережі: кіберсекс; віртуальні знайомства; мережеві ігри на гроші; рольові онлайн-ігри; інтернет-серфінг. Інтернет-залежністю страждає від 2 до 10 % усіх користувачів мережі, а особливою групою ризику є підлітки та сором’язливі, тривожні люди із заниженою самооцінкою, переважно інтроверти. Таку залежність можна діагностувати на ранніх етапах та позбутися її”, — розповідає експертка.

Тест для виявлення інтернет-залежності

Познач твердження, які тобі підходять:

1. гарне самопочуття або ейфорія за комп’ютером;

2. неможливість зупинитися;

3. збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером;

4. нехтування сім’єю і друзями;

5. відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп’ютером;

6. брехня вчителям або членам сім’ї про свою діяльність;

7. проблеми з роботою або навчанням;

8. сухість в очах;

9. головні болі за типом мігрені;

10. болі в спині;

11. нерегулярне харчування;

12. нехтування особистою гігієною;

13. розлади сну, зміна режиму сну.

0-3 — Ти мудрий користувач інтернету. Можете подорожувати мережею скільки завгодно, тому що вмієте контролювати себе.

4-7 — Ви маєте певні проблеми, пов’язані з надмірним захопленням інтернетом. Якщо не звернете на них уваги —  вони можуть заповнити все ваше життя.

8-13 — Користування інтернетом викликає значні проблеми у вашому житті. Вам необхідна термінова допомога психолога.

Важливість стосунків оффлайн

Днями стався масштабний збій у деяких соціальних мережах, що викликало жах у “залежних” людей. Психологиня Уляна Семенюк каже, що прожити без інтернету можна, але вони нам дуже допомагають:

“Передусім це комунікація з рідними, які від нас далеко. Також можна розвивати свою справу, показати світу таланти, якісний контент і т. д. Але все має бути в міру і з холодним розумом. Варто  відчувати справжні емоції, а не смайли в дописах. Скільки разів ми гортаємо стрічку, замість того щоб просто подзвонити і запитати голос по інший бік «Як у тебе справи?”.

Як боротися з інтернет-залежністю? Поради психологині

  • Порахуйте, скільки годин на добу ви проводите за комп’ютером і що можна було б встигнути зробити за цей час. Це не означає, що потрібно зовсім відмовитися від відвідування сайтів, але спробуйте максимально скоротити цей час. Щоразу, коли вмикаєте ноутбук (комп’ютер), зазначайте час початку і завершення роботи за ним — так можна побачити, скільки цінного часу поглинають цікавість, нудьга і байдикування.
  • Намагайтеся ефективно проводити свій кожен день. А якщо самостійно не виходить впоратись з проблемою, сходіть до психолога, поспілкуйтеся, щоб стало зрозуміло, з якої причини ви ігноруєте спілкування, прагнете «оселитися» в інтернеті і чого конкретно вам не вистачає в реальному житті. Іноді люди замикаються в собі через зайву самокритичність або невпевненість.
  • Займіться чимось цікавим та важливим, що зможе змінити весь розпорядок дня.-     Спробуйте відновити стосунки зі старими друзями, ходіть частіше гуляти.
  •  Спробуйте відновити стосунки зі старими друзями, ходіть частіше гуляти.

Що треба знати батькам?

Щоб забезпечити захист дітей у соціальних мережах, батьки повинні знати вікові особливості, що впливають на поведінку у віртуальному світі. В одному віці дитина схильна наслідувати та імітувати взяті з мультфільмів, фільмів зразки поведінки, в іншому — буде критичною, ухвалюватиме власне рішення щодо того, якою бути.

За словами Уляни Семенюк, що молодша дитина, то більше потрібно приділяти часу спільному використанню інтернету:

“Ознайомити маленьких дітей із засобами масової комунікації та формувати навички їх використання найкраще в ігровій формі. Дітям подобаються ігри та додатки з великою кількістю руху, яскравих кольорів та звуку. З підвищенням рівня самоконтролю дитини поступово знижується потреба в батьківському контролі. Діти підліткового віку бажають самостійності, розширення власних прав,  гідного місця. Вони вже можуть користуватися інтернетом у школі, інтернет-кафе чи у друзів, де зовнішній контроль відсутній, тому необхідно розвивати внутрішній контроль дитини й привчати її до відповідальної поведінки в онлайн-просторі задля безпеки. З іншого боку, занадто суворе контролювання з боку дорослих може викликати негативну реакцію дитини й стати причиною приховування перебування в мережі”.

Психологиня виокремлює дієвий спосіб батьківського контролю: розміщувати комп’ютер у зоні спільного користування (у вітальні, кухні). Батьки, займаючись власними справами, можуть ненав’язливо час до часу спостерігати за реакціями дитини, коли вона перебуває в інтернеті, а також контролювати час роботи за комп’ютером.

В інтернет з розумом

Тепер дуже важливо вміти фільтрувати інформацію, яка потрапляє в наше поле зору. Щоб не потонути в інформаційному смітті і  захистити свій мозок від надмірного негативного впливу, потрібно навчитися виявляти фейки, маніпулятивну інформацію та пропаганду. Варто прискіпливо  і критично ставитися до отриманої інформації, перевіряти її на достовірність за допомогою корисних ресурсів.

Психологиня: Уляна Семенюк

Журналістка: Ілона Шевченко

Фотограф: Назар Яжинський

А щоб у твоєму житті було більше Глузду —підписуйся на наш телеграм-канал чи вайбер .

Наші партнери