Якщо замислитися над питанням, чому ж люди вирушають взимку в гори, то відповісти одним реченням однозначно було б дуже важко. Тиша, в обіймах якої легко чути биття власного серця, прискорене дихання та хрускіт снігу під черевиком у кожному кроці. Надзвичайні краєвиди зимових гір, які заворожують погляд та час. Неважливо, куди ви вирушили: чи то легкі одноденні прогулянки лісом, катання на лижах, ходіння в снігоступах по схилах, чи проходження альпіністських маршрутів. 
Найбільше, що тішить у зимових горах (у порівнянні із літніми) – значно менша кількість туристів, перш за все мало підготовлених та тих, що приносять із собою безлад та сміття. Так, цей фактор останнім часом є одним із визначальних при виборі відпочинку. Розвиток туристичної сфери не тільки призводить до зростання економіки регіону, але й завдає шкоди екології, національним паркам та карпатським лісам. Надмірна масовість у сходженнях, джип-тури, купи сміття, збільшення кількості доріг у заповідних зонах, вирубка лісу та знищення рідкісних рослин – це лише ряд проблем, що виникли сьогодні. Але не про все одразу…
Планування.
Якщо ви вже маєте досвід літніх походів і отримуєте насолоду від мандрів Карпатами, вам необхідно спробувати свої сили у зимових походах. Для цього слід обрати маршрути і напрямок руху “від простішого до складнішого”.
Почати слід від одноденної подорожі чи прогулянки легкої складності протяжністю 5-10 км, щоб оцінити свій рівень фізичної підготовки, протестувати і перевірити правильність вибраного спорядження та зимового одягу.
В ідеалі потрібно обирати маршрут подорожі, який ви вже проходили у теплу пору року, відомий для більшості учасників групи, де орієнтування не викликає складнощів у погану погоду. Гори не прощають легковажності та поганої підготовки, а враховуючи можливість різкої зміни температури, видимості та великої кількості опадів снігу, може значно ускладнити вам життя у, на перший погляд, буденних ситуаціях.
Своє планування слід розпочати із вибору маршруту, проаналізувавши його складність. Для цього нам знадобляться карти та засоби навігації, в ідеалі – GPS-навігатор. Нагадаю, що навігатор переважає над телефоном, оскільки має більший запас батареї і не розряджається від холоду, дає точніші координати та показує ваше поточне місце розташування. З таким пристроєм ви аж ніяк не заблукаєте в хорошу погоду чи навіть у буревій.
Майже всі випадки з туристами, які заблукали, відбувалися через мобільні телефони, які використовувалися, як навігатори, проте швидко розряджалися та через відсутність зв’язку ставали непридатними.
Для початківців раджу маршрути на гору Маковиця з Яремчі чи Ямниці або ж підйом на полонину, поблизу гори Хом’як, з Татарова; опис цих маршрутів читайте у попередніх дописах.
Під час планування слід враховувати також шляхи під’їзду: використання залізничного, автомобільного чи автобусного сполучення. Варто записати розклади руху транспорту до пункту призначення. Також визначити прилеглі населені пункти та записати номери телефонів найближчих пошуково-рятувальних відділень.
Одяг та взуття – найважливіша складова подорожі, від якої залежить комфорт і здоров’я. Тому на це потрібно звернути особливу увагу. Візьміть на замітку останній трагічний випадок, що трапився з туристами зі Львова. Хлопці вирушили в похід, взуті у звичайнісінькі кросівки, заблукали на простому маршруті, ідучи метровими сніговими заметами, без нормального навігатора, втрапили у снігову пастку. Про своє приблизне місцезнаходження повідомили тільки опівночі, та допомога прийшла, коли вже було надто пізно.
Одяг важливо підбирати залежно від виду активності. Він має бути теплим і функціональним. Як і у випадку із літнім одягом, використовується принцип шаровості, де базовим шаром є комплект із термобілизни та теплі високі спортивні шкарпетки. Другий шар – штани із синтетичної тканини та добрим вологостійким захистом, бажано з наявними додатковими вентиляційними замками та теплим флісом. Лижна чи штурмова куртка обов’язково із капюшоном.
У період тривалої фізичної активності надзвичайно важливо підтримувати тепловий баланс, адже при надмірному потовиділенні організм не тільки втрачає вологу, а ще й спалює запаси енергії. Тому треба дотримуватися такої інтенсивності руху, щоб було максимально комфортно, і в цьому нам дуже допоможуть вентиляційні замки.
Щоб не змерзнути в період відпочинку чи погіршення погодніх умов, обов’язково у свій рюкзак слід прихопити теплий пуховик чи додатковий светр. Головний убір потрібно обрати максимально функціональний, важливо, щоб він був теплий і не продувався вітром. Додатково треба згадати про бафи, які можна використовувати у різних комбінаціях: як утеплення шиї з підборіддям, так і голови. Рукавиць забагато не буває, візьміть із собою одразу чотири пари: одну тонких, другу товстих.
НАЙВАЖЛИВІШИЙ пункт, який вимагає найбільш ретельного вибору – взуття. Від нього залежить чи ненайбільше у зимовому поході, зрозуміло, що, змерзнувши у ноги, далеко не зайдеш і задоволення не отримаєш. Тому основні характеристики при виборі взуття, на які ми обов’язково звертаємо увагу – вологостійкість і достатня щільність (утепленість) черевика, твердість та товщина підошви.
У ідеальному варіанті під ці вимоги підпадає спеціальне туристичне взуття для важкого трекінгу, яке масивніше за класичне трекінгове взуття, проте більш захищене від дії кліматичних умов. Взуття має бути на пів (а той на розмір) більше від того, яке ми носимо в буденному житті, оскільки слід забезпечити можливість використання товстішої шкарпетки. Важливо не піддаватися на компроміси на кшталт використання хутра, різного роду уг, військових берців, полегшених черевиків, борцівок, кросівок, оскільки такий набір переважно і зустрічається на бідолашних “замерзлих” туристах.
Останнім часом придатне гірське зимове взуття все більше зустрічається у продажу разом і з відповідним описом, і сферами його застосування, з таким питанням попередньо необхідно ознайомитися. Порада: якщо ви збираєтеся зимою в гори, не маючи відповідного взуття, то однозначно правильним рішенням буде відмовитися від такої “афери”.
Спорядження.
Рюкзак для одноденної зимової прогулянки вибираємо об’ємом 20-35 л. Туди вкладаємо запасний верхній одяг, шкарпетки, рукавиці, окуляри, індивідуальну аптечку. Запас їжі підбираємо індивідуально, але обов’язково беремо швидкий перекус, сухофрукти і солодощі.
Термос об’ємом 1л із хорошими теплоізоляційними властивостями і, по можливості, пальник з газовим балоном та мінімальною туристичною посудою – це дасть нам можливість розтопити сніг і приготувати гарячу їжу чи напої. Незамінними зимою також будуть туристичні бахіли, або ж як їх ще в народі називають – “ліхтарики”, вони зігріватимуть ваші ноги і будуть захищати від потрапляння снігу.
Залежно від виду відпочинку, який ви обрали, знадобляться і снігоступи, туристичні лижі “скітури”, вони дозволяють не провалюватися у глибокі снігові замети. Однозначно з ними ми будемо пересуватися значно швидше, не затрачаючи додаткових сил. Проте використання такого спеціального спорядження вимагає наявності і володіння певними навичками та досвідом. Їх краще набути під керівництвом досвідчених гідів чи інструкторів, або ж у складі гірських чи туристичних клубів.
Дорогоцінні дрібнички
Сюди ми без зайвого опису віднесемо все, що не тільки полегшить наш побут, але й може врятувати життя. Із собою беремо ліхтарик, запасний набір батарейок чи “powerbank”, туристичний ніж, сірники, запальничку, кресало, набір хімічних грілок для рук чи ніг, навігатор, карту та компас, укомплектовану аптечку із термічним покривалом та кремом від сонця, пляшку для води, трекінгові палиці, лижну маску, дзеркальце, оргскло……..список можна продовжувати.
Що робити, коли потрапили у халепу в горах зимою?
Роздуми про це, мабуть, треба написати окремою статтею, але найважливіше, що вам допоможе – це рівень вашої попередньої підготовки, оскільки непередбачувані ситуації можуть трапитися з кожним. Тому постійно треба практикуватися і вдосконалюватися, ніколи не вирушати одному на маршрут чи розділятися зі своїми товаришами. Але якщо ви все ж таки заблукали, основне – не панікувати, подумати, яким чином дати сигнал про допомогу, знайти місце для укриття чи шлях для безпечного спуску вниз, долиною до струмка чи річки. А там, як відомо, вже і недалеко люди.
Бережіть себе і обов’язково мандруйте…))
Фото з архіву Івана Візнюка
