ГЛУЗД

Вадим — 25-річний композитор і звукорежисер. Зазнавши безліч невдач у роботі й особистому житті, отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання — записати голоси закарпатських тварин — може стати його шансом назавжди залишити незручну Україну і вирушити до привабливої Канади. Подалі від проблем. Однак усе стає значно складнішим, коли головним супутником у новій роботі виявляється найменш підхожа для цього людина — мама Вадима. 

Не буду змушувати вас чекати до кінця: фільм крутий, от дуже крутий, усім раджу, от реально всім, це і масове, і спеціалізоване кіно, це просто класне кіно. Добре, окей, поясню тепер чому ж.

По-перше, крутий сценарій, де прописано маса жартів, і жартів невульгарних, без всяких там пуків, “вступінь” в лайно або тому подібне. Тут усе зроблено дуже тонко, і по-справжньому смішно.

А чому ж так смішно? Бо круті ситуації запропоновано, іноді до сміху абсурдні, іноді такі, у яких кожен пізнає себе і свою маму. І це теж тема, за яку варто кіно похвалити, стосунки дітей і батьків — цікава штука, особливо сина, який дорослішає, і мами, яка не бажає його відпускати, на чому і з’являється багато комічного, не будемо лукавити, і драматичного. Попри те, що я весь фільм сміявся, після фінального кадру аж хотілось зронити сльозу, але таку добру, а не трагічно-психологічну. Маму Вадима грає тут Ірма Вітовська, і вона зі своєю роллю впоралась бомбезно. Вона розуміла, як це, коли не можеш відпустити свою дитину, але все ж переходиш цей етап, і вміло це показала на екрані, за що їй я би вже вручав золоту дзиґу за найкращу жіночу роль другого плану. Раптом хто не знає, це ніби український Оскар.

Хочу виокремити Антоніо Лукіча  — режисера та сценариста фільму. З того, як він спілкувався із залом до і після фільму, зрозуміло, що з гумористичним апаратом у нього все добре, і саме через нього фільм видався таким цікавим і смішним. 

Головний актор — Андрій Лівандовський — теж потрапляє в 10, він говорив, що нічого не грав, бо таким і є в житті, і справді зі спілкування із залом здавалось на те. І, до речі, як виявилось, цю історію засновано на реальних подіях, це реальна історія друга режисера, не знаю, чи все було в житті того друга, що у фільмі, але основа тримається на ньому. 

У мене є велике побоювання, що ви в голові намалюєте зараз собі шедевр і коли його побачите, то сильно розчаруєтесь, але … блін, це справді бомбезне кіно, я просто не вірив, що я дивлюсь українську комедію, яку нарешті, повторюсь, зняли для масового глядача, але без ницих жартів і навіть без матюків, хай пробачить мені Аркадій Непиталюк із його припутнями. Хоча ні, один матюк був у фільмі, але то вже спойлери, тому утримаємось. 

Гадаю, продовжувати хвалити кіно не буду, а просто побажаю вам гарного настрою та запрошую вас у кінотеатри на фільм “Мої Думки Тихі”. Перепрошую, що в такому безперервному пориві хвалив фільм. Якщо можете, то підтримайте мій канал фінансово, картка в описі під відео, бо тут Сашко заявляє, що в новому році вже не буде мені помагати, доведеться все самому на ентузіазмі тягнути, ну, і так, вакансія чувака за кадром відкрита, скидайте свої резюме, у яких обов’язково додавайте аудіофайл зі своїм сміхом, це основний критерій відбору.

Дякую всім, уже па-па!

Автор: Віталік Гордієнко

Отримувати сповіщення з новими матеріалами можна в нашому Telegram-каналі. Підписуйтеся і будьте в темі)