Історія коломиянки, яка в 19 відкрила бюро перекладів

Уляні Слободян 23, 2016-го вона заснувала перекладацьке бюро, досконало знає 4 мови, ще 2 вивчає. Вона не тільки перекладає, а й навчає мов усіх охочих. На її рахунку десятки студентів, які вступили в омріяні навчальні заклади Європи.

Уляна навчилася планувати свій час так, щоб бути хорошою перекладачкою, викладачкою, успішною бізнесвумен і водночас мамою та коханою. Історією дівчини ми розморожуємо спецпроєкт “Жінки з Глуzдом”.

“Мені було важко, бо я опинилася в середовищі, де не чула української та не мала з ким спілкуватися нею”

Я закінчила Коломийську школу № 5 у 16 років, 11 клас навчалася екстернатом.

У школі я вивчала дві мови, англійську та французьку, і мала хороші результати.

З дитинства в мене було бажання бути стюардесою, бо я хотіла подорожувати й розмовляти різними мовами. Батьки переконали, що це небезпечна професія, а от мови я продовжила любити та вивчати. Тому після закінчення школи я поступила на філологічний факультет у Жешуві. Там були викладачі з Канади, Америки, Англії, тобто носії мови. Ще один плюс університету  —  змога вивчати китайську філологію.  

На другому курсі найкращі студенти факультету мали змогу поїхати на пів року в Китай для навчання. Відбувся конкурс на знання китайської мови (до уваги брали також загальні результати навчання), з 30 студентів вибрали тільки 10. Я була єдиною українкою.

Перші дні в Китаї були важкими, бо ми перша група вишу, яка поїхала в цю країну, і ніхто не знав, чого там очікувати. 

Мені було складно, бо я опинилася в середовищі, де не чула української та не мала з ким спілкуватися нею. Мої одногрупники — поляки, відповідальний за поїздку — росіянин, у побуті з місцевими жителями спілкувалася китайською, англійську викладала дітям у садочку. 

За пів року перебування в Китаї я вивчила мову більше, ніж за два роки в польському університеті.

Ми жили в гуртожитку. Майже одразу нам запропонували роботу. Так я стала вчителькою англійської в садочку. Ця робота була для мене не важка і високооплачувана. 

Спочатку я думала, що вивчити китайську неможливо

Китайська мова складна, місяць ми майже нічого не розуміли й лише згодом почали чути знайомі слова, а потім і вимовляти їх. За пів року нам вдалося вивчити китайську до середнього рівня. Спочатку я думала, що це неможливо, але згодом розуміла, що насправді китайська в дечому легша за англійську та французьку: у ній майже немає граматики. Якщо в інших мовах є багато часів, то в китайській немає жодного.

Китай мені сподобався, там було хороше ставлення й висока заробітна плата.

Під час навчання в польському виші було 5 місяців канікул, і я вирішила поїхати ще в Канаду. Там я проходила курси й водночас працювала. 

Був намір залишитися в Канаді, але потрібно було кинути університет у Польщі та здобувати канадську освіту, а це важко і дорого.

Після завершення навчання в Жешуві я вирішила не залишатися там, бо мені не подобалося ставлення поляків до українців. 

Я жила в Польщі, Китаї, Канаді, але зрозуміла, що люблю маленькі міста, особливо Коломию. Тут зручно добиратися, а це важливо. Живучи в інших країнах, я витрачала 2 години, щоб добратися на роботу чи навчання. А час  —  це найдорожче, що ми маємо. 

Особливе місце в моєму житті займають рідні, у Коломиї всі свої поруч. 

Про перекладацьке бюро, викладацьку діяльність та бізнес загалом

Окрім української та російської, я знаю ще 4 мови: англійську, польську, французьку, китайську, почала вивчати чеську та іспанську. Коли повернулася в Коломию, місяць працювала в бюро перекладів. Там зрозуміла, що все це я можу робити сама. Мені було 19, коли я відкрила своє бюро перекладів IDEAL. Я звикла доводити все до досконалого кінця, тому така назва.

Заснувати свою справу мені допомогли батьки: ми знайшли приміщення, закупили необхідні меблі та комп’ютери. Спочатку я працювала сама, перекладала мовами, які знала, згодом почала знайомитися з людьми, які знали інші мови, та залучати їх у свою команду. Сьогодні в IDEALi працює близько 30 людей з різних міст України. Ми перекладаємо всіма мовами, надаємо послуги людям з різних куточків світу. До нас часто звертаються українці з-за кордону, яким потрібно допомогти з перекладом документів. 

Окрім того, мені довелося перекладати книжки про Коломию з польської мови. Це було нелегко, але я впоралася.

В IDEALi ми також навчаємо мов, серед наших відвідувачів — діти від 6 років. Працюємо також зі студентами, здебільшого готуємо їх до навчання за кордоном. Ми співпрацюємо з медичним коледжем, який скеровує студентів за кордон на практику, допомагаємо їм з вивченням медичної термінології польською мовою.  

Про жіночність

До того як створити сім’ю, я щодня сиділа в офісі й сама займалася майже всіма справами. Тепер я чітко налагодила робочий графік: три дні на тиждень викладаю, два інші займаюся перекладом документів.

У мене є син Матвійко, йому 3 роки, тому доводиться організовувати робочий процес так, щоб приділяти йому час.

Діти — це важкість і щастя водночас. Коли син обіймає мене, цілує, каже “мамо, я тебе люблю”, я забуваю про всі складні ситуації, які в нас виникають. З його народженням у мене змінилися життєві пріоритети. 

Ми з татом Матвійка розлучилися, коли сину був 1 рік. Це був переламний момент, бо перекладацьке бюро теж вимагало часу. Тоді мені знову дуже допомогли батьки. 

Тепер у мене нові стосунки. Чоловік, який поряд, дуже турботливий і добре ставиться до нас з Матвійком.

Я зрозуміла, що можна бути сильною, але важливо не все тримати у своїх руках і вміти покладатися на чоловіка.

Для мене жіночність  —  це доброта і вміння бути крихкою та легкою.

Журналістка: Оленка Гелетюк та Оксана Мельничук

Фотограф: Коля Король

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.