“Lavka Style”: історія кохання та бізнесу

ГЛУЗD поспілкувався із власницею “Lavka Style” у Коломиї та розповість, як її сім’ї, попри ковід та вторгнення, вдалося відкрити ще два магазини. Як вони з чоловіком поєднують бізнес із вихованням чотирьох дітей. Чому принципово залишаються в Україні та бачать свою справу тільки тут. Про перешкоди, виклики і не тільки — у нашому матеріалі.

“Я познайомилася не тільки із начальником, а й зі своїм чоловіком”

За фахом Ірина Стрижаківська — вчителька початкових класів. Вона закінчила коломийський педінститут, однак жодного дня не працювала у школі.

Свою першу роботу знайшла одразу після 9 класу, бо хотіла самостійно себе забезпечувати, та й батьки не мали змоги її фінансово підтримувати. Спочатку дівчина продавала на місцевому ринку і так оплачувала своє навчання. Згодом місяць стажувалася в одному з коломийських магазинів.

“Я день у день старанно приходила туди і виконувала, що мені казали. А коли мали повідомити залишуся працювати чи ні, я пішла…, мені набридло чекати. Я повернулася на ринок, там якраз була вакансія”.

Коли Іра прийшла влаштовуватися на роботу — зустріла свого майбутнього чоловіка.

“З першого дня я зрозуміла, що це мій чоловік. Я подзвонила подружці і сказала: я познайомилася не тільки із начальником, а й зі своїм чоловіком”, — усміхаючись ділиться Іра.

За словами жінки, між нею та її майбутнім чоловіком Володимиром відбувалося щось космічне. Це одразу помітила його мама, яка теж працювала на ринку.

“Він запросив мене на каву, начебто поговорити про роботу. Ми зустрілися. Через три дні він запитав мене, чи вийду я за нього заміж. Я погодилася. І жодного дня з того часу про це не пожаліла.
Для мене це рішення було таким виваженим і важливим. Як тільки я його побачила, захотіла, щоб він став моїм чоловіком. Це було рішення піти у доросле життя. До того, як зустріла його, я не бачила свого майбутнього”.

Про «Lavka Style» та довіру

“Декілька років ми працювали на ринку, а на прибуток утримували сім’ю, але увесь цей час нам хотілося чогось більшого. У 2016 році ми відчинили двері першого магазину і назвали його «Лавка Стильних Речей», та з часом змінили назву на «Lavka Style»”, — розповідає Іра.

За її словами, починати було важко: окрім невеликого бюджету на відкриття, на той час жінка була мамою трьох дітей, наймолодшій не виповнилося і року.

“Це був складний час для нас. Завоювати клієнтів та їхню довіру виявилося набагато складніше, ніж ми уявляли. Більшість людей з обережністю ставляться до чогось нового. Ми довго і старанно вибирали якісних виробників, бо мали на меті зробити повсякденне життя наших покупців хоч трішечки кращим”.

“Згодом довіра таки з’явилася, і тепер люди дуже люблять «Lavka Style». Я вдячна їм за це. Ми дуже тішимося позитивним відгукам задоволених клієнтів і точно не плануємо зупиняти свій розвиток. Ми маємо до чого рости, але їхня довіра та любов дуже тішать”, — ділиться Іра.

“Вони приходили, міряли, купували — й давали мені надію”

Другий магазин “Lavka Style” Іра з чоловіком відкривали не без пригод.

“Домовляючись про оренду приміщення для нового магазину, яке нам сподобалося, ще не вирішили, який саме товар там буде. Декілька днів роздумів, переживань, пошуку товару та виробників привели нас до рішення відкрити магазин жіночого одягу”, — розповідає Іра.

На початку жінка замовляла одяг на свій смак і дуже переживала, бо раніше не працювала з таким товаром. Тоді Ірина отримала неочікувану, але дуже важливу підтримку від друзів та знайомих.

“То була вагома підтримка, я аж плакала… Тоді ще не було ані примірочних, ані вітрин. Але вони приходили, приміряли, купували — й давали мені надію. Вони вірили у мене, повторювали, що усе класно, у мене все вийде. І це до сліз…
Мені це дуже допомогло, бо я зрозуміла, що людям подобається, що товар зі смаком, а з часом буде ще краще”, — ділиться Іра.

То був період поширення ковіду…

“Я нічого не злякалася, далі продавала, окрім того часу, коли це було заборонено”.

Серед інших форс-мажорів та викликів, у переддень відкриття Іра залишилася без продавців — одна в останній момент теж вирішила почати власну справу, інша — просто пішла.

“Я залишилася одна у двох магазинах… Мені було дуже неприємно та важко. Але я згадала, що писала дівчинка, яка хотіла влаштуватися на роботу. Я сконтактувала з нею, сказала, що у мене безвихідь, і вона того ж дня вийшла на роботу. Без знання і навичок. Вона працює у нас досі”.

Рік тому, уже під час війни подружжя Стрижаківських відкрили третю крамницю.

“До нас у “Lavka Style” потрапляють дуже хороші продавці — відповідальні, працелюбні, яким подобаються наші магазини, які розуміють продукт і вміють допомогти клієнтам із вибором”.

Про сім’ю

Сім’я Стрижаківських усе робить разом. “Lavka Style” — це спільна справа. Іра та Володимир не планують на цьому зупинятися та хочуть далі розвивати свою мережу.

“Ми все між собою узгоджуємо як у бізнесі, так і вдома. Усе поєднуємо — і догляд за дітьми, і бізнес, і відпочинок. У мене дуже розумний чоловік, і це дуже полегшує життя. Коли чоловік такий, він дає жінці розвиватися, вона поруч із ним наповнюється.
Ти можеш відчути себе жінкою біля хорошого чоловіка, який допомагає розкритися”.

Подружжя має четверо дітей. Найстаршій 14 років, наймолодшому — 4. Турбуватися про них допомагає няня, яка уже стала частинкою сім’ї.

“Няня працює у нас 12 років. Вона тут не через гроші, а тому, що просто дуже любить наших дітей, вона вибавила їх усіх. Є жінка, яка допомагає по дому. Дуже підтримує і мама чоловіка, та й Володя у мене нереально класний. Він багато часу проводить з дітьми. Уся наша сім’я займається великим тенісом. Володя дуже любить спорт, захоплюється не тільки тенісом, а й футболом.

“Lavka Style” як місце сили

У магазинах Іра перебуває шість днів на тиждень. Бо каже, що любить свою справу, їй дуже подобається спілкуватися з людьми, вона отримує насолоду, коли допомагає їм з вибором.

“Я обожнюю людей. Для мене в кайф працювати у цій сфері. Я переживаю, щоб людям подобався товар, щоб вони були задоволені, і це вимагає відповідальності”.

Іра каже, що підхід до клієнтів у неї виробився через розуміння тонкощів психології, вона прочитала безліч книжок на цю тему та має багато років досвіду.

“Я відчуваю людей. Інколи заходять у магазин, і я розумію, вони це транслюють, що їм не варто пропонувати допомогу, справляться самостійно. Частина з них через кілька хвилин таки потребують консультації, бо губляться серед асортименту. Тоді я пропоную допомогу — і так у нас зароджується діалог.
У нас є багато клієнтів, які стали друзями. Були випадки, коли клієнти підміняли мене тут (усміхається). Таке трапляється у кризових ситуаціях, але все ж це — про довіру.

“На мою думку, основне у «Lavka Style» — це ставлення до клієнтів. Це позитив, увага, повага. Вчу дівчат, щоб вони з любов’ю і добром ставилися до відвідувачів, аби людина хотіла сюди повернутися.
Я люблю відновлювати ресурс у лісі. Але можу з упевненістю сказати, що моє місце сили ще й тут, у Лавці.
Важливо, який товар ти продаєш. Але не менш важливо, яка ти людина, які твої цінності”.

“Мені допомагає віра”

“Якщо Бог за нас, то хто ж проти?”. Коли у мене просто паніка, коли я плачу, коли безвихідь — це слова, які я повторюю. Мені допомагає віра.

“В Україні зараз важкий час, але я вірю, що добро та правда переможуть. Вірю в допомогу вищих сил. Я бачу в Україні мегаперспективу. На мою думку, люди, які виїхали та закрили тут бізнес, можливо, зробили для себе правильно, для мене, як підприємиці, добре, але це рішення недалекоглядне”.

“Наша справа почалася з мрії, і я переконана, що без цього немає результату. Мені здається, що усі люди мають мріяти, ставити собі цілі і не боятися, підійматися сходинками до мети, бо тільки так можна досягти успіху”.