Без чуми не було б Відродження? Як пандемії змінювали світ. Частина перша

У попередніх матеріалах спецпроєкту “В одному човні” ми розповідали історії людей, які відчули подих коронавірусу.

А якими були пандемії, які людство вже пережило? Як боролися та виживали? Про все це в нашому наступному лонгріді. 

У першій частині читай про дві смертоносні чуми і їх наслідки для суспільства.

Чума Юстиніана

Виникнення та поширення

Перший спалах цієї пандемії стався в Єгипті 541 року. Тоді правителем у Візантійській імперії був Юстиніан. Згідно з літописом, 543 року він  захворів на чуму й одужав. Звідси і її назва. 

Недуга вразила Північну Африку, Південно-Західну та Південну Європу, Апеннінські та Балканські острови, Малу Азію.

Історики вважають, що чума швидко поширилася через два взаємопов’язані чинники: посилення військових конфліктів (нескінченні війни обох Римських імперій із варварами) і значну міграцію населення (так зване Велике переселення народів). 

Пандемія існувала на континенті приблизно 200 років, аж до другої половини VIII ст., і стала причиною скорочення населення на 50%.

Симптоми: про них літописці не згадують. Проте епідеміологи стверджують, що під час усіх пандемій чуми люди мали однакові симптоми, лише різного ступеня важкості.

Чума Юстиніана характеризувалася ознобом (відчуття холоду, що викликає спазм й супроводжується м’язовим тремтінням  —  ред.) та підвищеною температурою.

Як лікували?

Чуму Юстиніана лікували ситуативно. Основною причиною припинення пандемії став набутий колективний імунітет.

Чума минула. Що змінилося в суспільстві?

Пандемія змусила візантійських імператорів боротися за виживання народу та забути про відновлення імперії в межах колишньої Римської. 

У VII ст., скориставшись ослабленням сусідніх регіонів пандемією, араби почали свою завойовницьку кампанію, що дало змогу їм створити власну величезну імперію, вивести іслам із регіональної релігії на світовий рівень і назавжди закріпити його на політичній мапі світу.

Чума Юстиніана перекроїла політичну карту й змінила етнічний склад тогочасної Європи.

Чорна Смерть

Виникнення та поширення

Чорна Смерть з’явилася в Китаї й поширилася через наступ монголів аж до Європи, але не охопила всього світу. 1345 року після спустошення частини Великого степу вона поширилася в Крим. Трупи заражених перекидали через генуезьку фортецю, люди почали хворіти й здалися. У місті спалахнула епідемія. Так уперше застосували своєрідну біологічну зброю. Далі чума добралася до Європи. 

За однією з версій, її поширили через Євразію по торгових шляхах гризуни, у шерсті яких були паразити, переносники чумної палички.

Точної кількості померлих не встановили. Перші підрахунки зробили за розпорядженням папи Климента VI (1342–1352 рр.), зафіксувавши смерть майже 24 млн (31% населення) людей Західної Європи. Із цим погоджується й більшість сучасних учених, які дотримуються думки, що в Європі та на близькому Сході від епідемії загинуло 30-50% усього населення, у Китаї — до 50%, а загалом у світі — 25%, тобто понад 70 мільйонів осіб. 

Симптоми: раптове підвищення температури, озноб, головний біль, ломота в тілі, слабкість та блювота.

Як лікували?

У XIV столітті наука ще тісно перепліталася з магією й окультизмом, а чимало аптек складало рецепти за правилами “симпатії” (уявного зв’язку людського тіла з об’єктами, дією яких можна було вилікуватися  —  ред.). Прибічники симпатичної магії намагалися витягнути хворобу з тіла за допомогою сильних магнітів. Результати такого лікування не відомі. Численними були випадки шарлатанства. Про це йдеться в книзі “Чорна Смерть. Чумна хроніка”.

Чорну смерть вважали отруєнням, тому намагалися лікувати наявними тоді протиотрутами.

Найбільш раціональним вважали підтримувати сили хворого добрим харчуванням, зміцнювальними засобами й чекати, щоб організм сам поборов недугу. Але випадки одужання були поодинокими й майже всі припали на кінець пандемії.

Вакцину від чуми винайшли лише наприкінці XIX ст., а 1940-х років  —  антибіотики для лікування хворих. 

Препарат “Стрептоміцин” винайшли в другій половині XX століття, але згодом виявилося, що, окрім чуми, він виліковує й інші захворювання. 

Ти, мабуть, бачив / бачила зображення людей у костюмах, що чимось нагадують дивну лячну птаху. Так у період Середньовіччя одягалися чумні лікарі. Вони носили дивні дзьобоподібні маски. Вигадав їх французький лікар Шарль де Лорм.

У “дзьоб” заливали олії з різних рослин: часнику, розмарину, чебрецю. Лікарі вірили, що, вдихаючи пахощі, захистять себе від чуми. Носили ще й капелюх із широкими краями: це допомагало дотримуватися необхідної дистанції. Пацієнтів оглядали довгою палицею, щоб не заразитися.

Мешканці наслідували лікарів і теж ходили з дзьобоподібними масками, що містили пучки пахучих трав. Згодом це допомагало перебивати жахливий трупний запах. Вважають, що перший захисний лікарський костюм походить від часів поширення пандемії Чорна Смерть.

Також одягали окуляри, їх люди зафарбовували червоним кольором, щоб відганяти злих духів (це суто окультизм, але окуляри ще й захищали слизову очей  —  ред.).

Чорна Смерть минула. Що змінилося в суспільстві?

Пандемія перевернула економіку догори дном: порушилася торгівля й зупинилося виробництво. Почався голод. 

Чорна Смерть мала значні демографічні, соціальні, культурні та релігійні наслідки. 

Вона вплинула на фінансове становище дворянства в багатьох європейських регіонах і царствах. Втрата населення означала: більше немає значного попиту на землю, орендна плата знижується.  

Водночас роботу селян почали цінувати, вона була вкрай необхідною,  відповідно, їхня заробітна плата зросла.

До епідемії вважали, що церква вберігає людей від усього лихого. Чорна Смерть відчутно послабила її авторитет.

Різке скорочення населення призвело до політичної нестабільності й технологічного регресу в Золотій Орді.

Англія практично одразу стала країною вільних селян, а отже, однією з провідних країн Європи.

Після Чорної Смерті особливого значення надавали цінності людини. Тут бере свій початок гуманізм, що став визначальним компонентом Ренесансу як історичної й культурної епохи.

Вагомими меценатами італійської ренесансної культури стала родина Медичів, серед яких є чотири папи та декілька членів королівських сімей Франції. Медичі підтримували таких художників, як Філіппо Ліппі, Сандро Боттічеллі та Мікеланджело Буонарроті.

Примітка від редакторки: Нам багато ще хотілося тобі розповісти, адже ми знайшли та опрацювали чимало інформації, однак наукових тверджень не так вже й багато (використані джерела: тут і тут). Чому так, ми запитали історика Володимира Половського, який каже, що про Чуму Юстиніана мало згадок, оскільки поширювалася вона ще 541 року. А Пандемія Чорна Смерть тривала в часи Середньовіччя, коли істориками були священнослужителі. Вони вбачали в ній ознаки кінця світу, тому в більшості  згадок про Чорну смерть  йдеться про кару Божу. 

Усю інформацію щодо симптомів та лікування нам надав асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету кандидат медичних наук Андрій Процик.

У другій частині лонгріду читай про причини поширення й наслідки холери та іспанки, як це вплинуло на формування суспільства.

Матеріал створено в межах ініціативи “В одному човні”, який реалізує Молодіжна організація “СТАН” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації є винятково відповідальністю Молодіжної організації “СТАН” та не обов’язково відповідає поглядам USAID або уряду США.

Журналістка: Оленка Гелетюк

Дизайнери: Владислав Соха та Яна Букреєва

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.