Часом ми віримо, що прочитане в гороскопі справдиться, адже повністю відповідає подіям у нашому житті. Окрім того, не рідко нам здається, що тест у фейсбуці про те, коли в нашому житті настануть зміни, здійсниться. Ці явища отримали назву ефект Пігмаліона та Форера. Глузд звернувся до психотерапевта, PhD Володимира Мицька, щоб докладніше розповісти тобі про ці ефекти та їх наслідки.
Ефект Пігмаліона — що це?
Людина хоче вірити і на підсвідомому рівні вірить, що її зусилля, мрії, наміри та мета стануть реальними. За словами психотерапевта Володимира Мицька, ефект Пігмаліона виник не на порожньому місці.
“Самосвідомість мимоволі фактично змушує нас думати про те, що буде завтра. Нас лякає невідомість, через неї страшно жити, тому нам так важливо знати, що ж нас очікує завтра. Бодай якось зробити контрольованим наше майбутнє — про це ефект Пігмаліона”, — каже Володимир Мицько.
Ми віримо в те, що написано, й упевнені, що воно має справдитися:
“Наприклад, гороскоп. Ми можемо прочитати передбачення, хоч там і буде нісенітниця, але достатньо лише одного збігу з подіями в нашому житті — і ми починаємо сліпо в це вірити”.
Ось так і працює ефект Пігмаліона: ми хочемо передбачити подію, знаходимо підтвердження і починаємо вірити. І що найцікавіше: ми несвідомо робимо кроки, щоб підтвердити це передбачення і здійснити його.
“Якщо ми не хочемо вакцинуватися, вважаємо, що це небезпечно, то свідомо чи несвідомо шукаємо підтвердження цього. І так назбируємо чимало аргументів, чому не варто робити щеплення”, — розповідає психотерапевт.
Окрім того, найбільшою проблемою є давня віра в те, що думки матеріалізуються
“Немає жодних даних, що підтверджують, мовляв, думки матеріалізуються. Це можна перевірити. Поставте перед собою аркуш паперу, олівець чи чашку і спробуйте силою думки пересунути цей предмет. Не вийшло? Так і з усіма нашими думками”.
Володимир Мицько також додає: важливішими є наші дії, ніж думки. Нашою поведінкою сигналізуємо людям про те, як можна ставитися до нас: вона є відображенням наших очікувань, передбачень. Але її ми не контролюємо — вона не свідома.
“У результаті наших зусиль виходять фантастичні речі: ми робимо 80 % усього, що наблизить нас до омріяної події, про яку написано в гороскопі. Так, деякі події справджуються. Ось і виходить, що ми несвідомо робимо кроки до нашої мрії, але віримо, що все відбувається само, через передбачення”, — каже психотерапевт.
Що таке ефект Форера або Барнума?
Володимир Мицько каже: ми часто легко віримо у якісь примітивні речі, які нібито написані про нас, адже тут не треба сильно напружуватися, щоб бути особливим. Елементарні маркери поведінки роблять нас щасливішими, і в багатьох аспектах нам підходять.
Ефект Форера або Барнума — людина за власний опис сприймає загальні фрази, які вона десь почула чи прочитала.
«Що нижчий рівень інтелекту, то гірша проблема. Людина вірить у загальні фрази і не може відрізнити правду від брехні. Коли видає якийсь тест у фейсбуці на кшталт “Чи ти хороша людина?”, “Чи ти досягнеш успіху?” — людина проходить його, вірить отриманій інформації та починає відповідно поводитися», — каже Володимир Мицько.
“Людина є соціальною істотою, і думки інших для неї важливі. Коли ми були дітьми, усе сказане про себе сприймали як даність та намагаємося слідувати цим оцінкам протягом усього життя”, — розповідає психотерапевт.
Важливим є й те, що коли людина одночасно чує і позитивне, і негативне про себе як особистість, то вона схильна довіряти цим оцінкам більше, ніж людина, яка чує лише позитив чи негатив.
Як не піддаватися ефекту Форера: поради психотерапевта
– Не надавати собі одної характеристики на все життя. Потрібно розуміти, що ми можемо змінюватися, розвиватися, вдосконалюватися, можемо бути добрими, а можемо бути злими, сумними чи веселими, зібраними чи розгубленими, щасливими чи нещасними.
– Не дозволяти іншим людям приписувати нам якісь форми поведінки, які, за їхніми словами, не зміняться ніколи.
– Поводитися легко та невимушено.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.
Журналістка: Ілона Шевченко
Ілюстраторка: Аіжан Шаршанбаєва
Дизайнерка: Яна Букреєва
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.
