Критичне мислення дітей та підлітків: як забезпечити умови його розвитку?

Критичне мислення треба розвивати всім, але що швидше, то краще. Невміння фільтрувати інформацію становить небезпеку для нашого життя та здоров’я, а також наших рідних і близьких та для національної безпеки загалом.

Саме діти та підлітки невдовзі керуватимуть державою, будуватимуть свій бізнес, будуть навчати та виховувати нові покоління українців. Від того, наскільки якісною інформацією вони послуговуватимуться під час ухвалення рішень, може залежати не тільки їхнє здоров’я чи успіх бізнесу, а й майбутнє всієї країни.

Тому Глуzд вирішив з’ясувати, хто і для чого має розвивати критичне мислення в покоління, яке підростає. Для цього ми звернулися до координаторки з комунікацій програми “Мріємо та діємо” Ярослави Шеремети та тікток-редакторки, ведучої блогу про медіаграмотність “Lomakina Yesterday” (видання “Детектор медіа”) Ангеліни Ломакіної. 

Як розвивати критичне мислення в дітей та підлітків?

Ангеліна Ломакіна вважає, що відповідальність лежить і на батьках, і на вчителях, але не через тотальний контроль та нав’язування на кшталт “дивися тільки це, а цього не дивися”.

«Усі ж ми були підлітками й розуміємо, що через заборону це ще цікавіше подивитися. Тут питання в тому, які цінності й орієнтири вкладають батьки в голову дітям. Треба пояснювати, говорити про причинно-наслідкові зв’язки, бо звичайні слова “це добре, а це погано”, “це дивися, а це ні” нічого не дадуть», — каже експертка.

Вона також зауважує: було б ідеально, щоб учителі слідували не тільки шкільній програмі, а й ціннісно орієнтували дітей.

За словами координаторки з комунікацій програми “Мріємо та діємо” Ярослави Шеремети, значну частину цієї роботи мали б виконувати батьки та вчителі, бо саме вони проводять з дітьми найбільше часу і мають на них найбільший вплив. Водночас у пригоді стане чимало організацій та ініціатив, які долучаються до розвитку критичного мислення в дітей та підлітків.

«Ми в програмі USAID “Мріємо та діємо”, яку реалізовує IREX, займаємося, зокрема, розвитком інформаційної та медійної грамотності в молоді. Цього року ми провели медіаграмотне літо, у рамках якого набрали групу медіадрайверів та організували для них навчання. Молодь може бути амбасадорами медіаграмотності та нести проміння критичного мислення у свої громади. Це дуже крутий приклад», — розповідає Ярослава Шеремета.

Також експертка каже, що цього року її команда створила перший в Україні лабіринт медіаграмотності “НЕ ВІРРР — ПЕРЕВІРРР”, який відкрили в Славутичі Київської області разом з партнерами з національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр”, Міністерством молоді та спорту України і Міністерством культури та інформаційної політики України.

“Лабіринт відвідали люди різного віку, кожен знаходив там щось своє. Діти могли погратися, дорослі, до речі, теж, а заодно здобути корисні знання, прокачати свою медіаграмотність. В учителів, сподіваємося, з’явилися нові ідеї для впровадження медіаграмотності у викладацькій практиці”, — каже Ярослава Шеремета.

Чим можуть допомогти батьки / вчителі в розвитку критичного мислення дітей та підлітків?

Критичне мислення починається з уміння ставити питання та знаходити на них відповіді, що базуються на перевіреній інформації, без міфів, стереотипів, упереджень, маніпуляцій та фейків. Експерти кажуть, не варто боятися навіть дуже провокативних запитань.

“Якщо дитина чи підліток цікавиться чимось, то будьте певні: відповідь знайде. І якщо ви цього не поясните, то це зробить хтось на вулиці, у телеграм-каналі, інста-сторісі, відео в тіктоці чи групі у фейсбуці. Але чи ця інформація не нашкодить дитині та буде перевіреною і збалансованою? У мене є дуже великі сумніви щодо цього”, —  розповідає Ярослава Шеремета.

Тому, за словами координаторки з комунікацій програми “Мріємо та діємо”, усе, що можуть робити батьки та вчителі, — працювати над своїм критичним мисленням та прищеплювати це вміння дітям, а головне — відповідати на всі їхні запитання.

Безпечний контент, або як працюють алгоритми тіктоку

“Lomakina Yesterday” у тіктоці — це канал про медійний світ, який спеціалізується на темі медіаграмотності, інформаційної гігієни, критичного споживання інформації. Мета — закликати аудиторію до споживання якісної інформації, до того, щоб вчитися вирізняти маніпуляції та приховані впливи.

“Хочу навчити комплексно сприймати інформацію від ньюз-мейкерів. Я розказую про те, які новини є фейковими і чому, як їх відрізняти від правдивих, які технології є маніпулятивними, як конкретні псевдомедіа намагаються по-різному впливати на аудиторію емоційно, ділюся якісними новинами та програмами в медіа, які варто переглядати”, — зазначає Ангеліна Ломакіна.

Помітити і проаналізувати свою аудиторію, за словами тікток-редакторки “Lomakina Yesterday”, можна тільки з коментарів, бо аналітика не показує віку, тільки стать і географію: “Судячи з коментарів, тут багато підлітків і молодих людей, бо насамперед зобов’язує платформа, хоча вікова категорія користувачів тіктоку розширюється”.

За своїми алгоритмами тікток рекомендує канал “Lomakina Yesterday” свідомій молоді, яка вже проявляє певний інтерес до критичного споживання інформації.

“Щоб залучити нову аудиторію, я намагаюся зачіпати хайпові теми, обговорювати те, що у всіх на слуху. Пояснюю доступними способами, використовуючи всім знайомі тіктокерські тренди, жарти, музику. Найцікавіше і найскладніше у створенні контенту в тіктоці — запакувати щось, на перший погляд, складне та нецікаве в доступне та цікаве», — каже Ангеліна Ломакіна.

За словами експертки, її контент в тіктоці для двох категорій: для тих, хто добре знається на складних темах, і для тих, хто не дуже, але любить продукти масової культури. Саме через їх призму Ангеліна намагається достукатися і донести, що такі пісні та програми є способом втюхування дезінформації. 

Що може дитина, у якої розвинене критичне мислення?

Інфомедійна грамотність — одна з компетенцій, над розвитком якої працюють експерти програми “Мріємо та діємо”. До неї  належить вміння критично оцінювати інформацію та її джерела, формулювати запит та ефективно шукати необхідне, перевіряти факти і відрізняти їх від думок, брати участь у дискусіях, бути стійким / стійкою до маніпуляцій, мислити критично й орієнтуватись у цифрових форматах.

“У нескінченних потоках інформації без критичного мислення ми сліпі. Це нагадує мені гру в піжмурки. Ми не можемо покладатися лише на свою інтуїцію та чуже трактування. Тільки коли ми розвиваємо в собі вміння критично мислити, можемо самостійно ухвалювати рішення, нами важче маніпулювати”, — вважає Ярослава Шеремета.

Коли підлітки мають чимало фоловерів у соцмережах, то самі стають трансляторами інформації.

“Вони вже впливають на своїх однолітків. Від уміння критично мислити залежить, що саме вони вкладають в голови аудиторії, яка їм довіряє, а це — майбутні громадські діячі, політики, бізнесмени. Саме в юному віці формуються підвалини сприйняття держави, суспільства та свого місця в цих інститутах”, — резюмує координаторка з комунікацій програми “Мріємо та діємо”.

Можливо, років 10 тому ще не було стільки цікавих та крутих форматів, які б допомагали розвивати критичне мислення, але тепер є онлайн-курс Very Veryfied, який розробили IREX та EdEra, “Наука повсякденного мислення” та “Критичне мислення для освітян” на платформі Prometheus, Udemy пропонує безліч онлайн-курсів на тему критичного мислення російською та англійською мовами. А в матеріалі “Фактчекінг для всіх: як прокачати скіли з перевірки інформації?” ми сформували добірку онлайн-курсів та корисних ресурсів з медіаграмотності.

Чимало людей у нашій країні працює над тим, щоб дати готові інструменти та матеріали. Просто користуйтеся ними, на здоров’я, інфомедійне здоров’я.  

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.


Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу. 

Журналістка: Ілона Шевченко
Ілюстраторка: Аіжан Шаршанбаєва
Дизайнерка: Яна Букреєва



А щоб у твоєму житті було більше Глуzду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.