ГЛУЗД

Щоб дізнатися, чому темі критичного мислення приділяють так багато уваги, Глузд поспілкувався з керівницею напрямів громадської діяльності та соціальної згуртованості  IREX Любов’ю Квасюк та психотерапевтом Володимиром Мицьком.

“Критичне мислення — поняття не нове, але кожен розуміє його по-різному”, — каже Любов Квасюк

За словами експертки, тема критичного мислення справді актуальна, вона на слуху в учителів та учнів. Їй приділяють значну увагу під час навчання, вона пронизує різні шкільні предмети.

«Ми працюємо з освітянами в рамках проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність”: IREX інтегрував медіаграмотність у матеріали 5 шкільних предметів тепер вони містять ті компоненти, що посилюють критичне мислення», — зауважує Любов Квасюк.

Експертка припускає, чому критичне мислення — трендова річ:

“Тому що ми живемо в просторі інформаційної зливи, що містить безмежну кількість недостовірної інформації, фейків, маніпуляцій, просто помилкової інформації”.

Можливості інформаційного простору колосальні: будь-хто може продукувати будь-що. І під цією зливою без критичного мислення ніяк.

Як розпізнати псевдокритичних мислителів?

Любов Квасюк каже: на жаль, єдиного рецепта немає, ну, хіба що розвивати своє критичне мислення.

“На мою думку, краще вимикати емоції і вмикати здоровий глузд, перевіряти інформацію та спокійно сприймати ситуацію. Дійсно, існують псевдокритичні мислителі, але чи сприймати цю інформацію — ваша особиста справа, і ви обираєте, чи піддаватись цим інформаційним впливам”, — розповідає експертка.

За словами психотерапевта Володимира Мицька, люди поділяються на тих, хто пише, і на тих, хто читає. Часто ті, хто пише, — не читають, і ті, які читають, — не пишуть. Проблема в тому, каже експерт, що нас не навчають відрізняти якісний матеріал від інформаційного сміття, а маніпулятивних способів написання текстів безліч.

“Проблема завжди буде однаковою: не всі є науковцями і не всі вміють критично підходити до написаних текстів чи повідомлень”, — резюмує Володимир Мицько.

Як захиститися від блогерів, які поширюють фейки, оперуючи  фразою “експерти кажуть”?

Передусім варто ставити запитання: хто ці експерти, звідки в блогера чи блогерки інформація, як вони її могли змінити / перекрутити / використати для хайпу через своє бачення?

“І в цей момент моє критичне мислення вже вибудувало першу лінію оборони. Наступний крок — запитання: хто цей блогер чи блогерка, наскільки вони обізнані,  який мають світогляд? Відповідей на ці запитання достатньо, щоб не піддатися впливу цих людей. Адже блогери продукують контент з певною метою, і часто вона дуже різниться. Це може бути виважена власна думка, але зверніть увагу: власна думка, а не факт”, — каже Любов Квасюк.

Експертка зауважує, що блогери можуть мати, наприклад, комерційну мету:

«Особисто мені не дуже до душі стати “масовкою” чийогось хайпу. Люди можуть ставити собі за мету й гірше — пропаганду, помилкові знання, упередження, стереотипне мислення і т. д.».

За словами психотерапевта, не кожен може визначити, чи керується блогер науковими фактами, адже не всі читають наукову літературу. Тому найкраще порівняти інформацію в декількох джерелах.

“Багато блогерів, які поширюють неправдиву інформацію, мають авантюрний тип характеру: вони хочуть хайпанути і вразити чимось інших людей. Ми отримуємо природне задоволення, коли нас люблять, читають, нами захоплюються, тому дехто йде на такі вчинки”, — каже Володимир Мицько.

Окрім того, психотерапевт наголошує: мозок працює так, що на небезпечні новини, події чи чинники людина реагує значно швидше, ніж на буденну інформацію. Тому емоційно забарвлена інформація, особливо якщо йдеться про небезпеку для життя чи здоров’я, буде викликати бажання швидко і рішуче діяти.

“У таких випадках наш мозок не здатний критично мислити і ми починаємо діяти емоційно. Найкраще було б маркувати таку інформацію і помічати реакції в організмі. Коли ми навчимося це робити, мозок буде стишувати імпульсивні реакції”, —  резюмує Володимир Мицько.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу. 

Журналістка: Ілона Шевченко
Ілюстраторка: Аіжан Шаршанбаєва
Дизайнерка: Яна Букреєва

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.