ГЛУЗД

Щоб з’ясувати, як ведуть інформаційні війни, зокрема, як поширюють російську пропаганду, Глузд поспілкувався із засновницею ініціативи з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” Оксаною Мороз.

Кількість інформації дуже стрімко зростає

Ми опинилися в перехідному періоді, коли аналогову еру змінює цифрова, і люди ще не розуміють, як усе функціонує.

“Якщо візьмемо аналогову еру, то з року в рік формувалася думка, що всі брешуть і не можна нікому вірити. Відповідно, навіть в умовах тоталітаризму інформацію фільтрували”, —  каже Оксана Мороз.

Проте ця навичка ні тоді, ні зараз не притаманна всім верствам населення. 

“Коли є радикальні зміни в чомусь, спочатку зовсім не зрозуміло, як воно все працює. Згодом люди напрацьовують певні правила, інструкції та обмеження. 
Нині кількість інформації дуже стрімко зростає, що призводить до погіршення ситуації”, — розповідає експертка.

Чинником погіршення є ще й те, що люди недооцінюють складність фільтрування інформації. Вони вважають, що, спираючись на свій досвід та освіту, можна легко це робити.

“Статистика свідчить, що насправді профільтрувати інформацію може лише кілька відсотків населення”, — зазначає Оксана Мороз.

“Немає якоїсь магічної пігулки, що навчить людину фільтрувати інформацію”

Експертка каже: ми потрапили в нову реальність, у якій треба крок за кроком усе вчити спочатку. 

«Немає якоїсь магічної пігулки, що навчить людину фільтрувати інформацію. Я не перестаю наводити приклад з алфавітом: людина не зможе читати вірші, допоки не знатиме літер, тобто не пройде ось цей “step by step”», —  каже Оксана Мороз.

Людина, яка народилася зі смартфоном у руках, може бути більш обізнаною стосовно конфіденційних та особистих даних, але це не означає, що вона розуміє, як формується інформаційне поле і як нею маніпулюють.

“Так, ці навички можуть десь перетинатися, але якщо у вашій сумці є яблука, чи означає, що ви мишленівський шеф-кухар, який уміє з них приготувати складну страву? Насправді це ілюзія”, — розповідає експертка.

“Довіряти телебаченню не можна, а газети варто читати між рядків”

За Радянського союзу, каже  Оксана Мороз, люди знали, що довіряти телебаченню не можна, а газети варто читати між рядків.

«Те саме тепер, тільки з іншими парадигмами, тому що зараз кожна “праска” транслює інформацію. І людині, по-перше, треба зрозуміти, які з них більш безпечні, які менш безпечні. Людина має знати, як усе працює. Це не складно, але, по суті, потрібно розуміти те, що розуміють комунікаційники та ЗМІ», — каже експертка.

“Людина з радянським патерном поведінки заходить в наше інформаційне поле цифрової ери: каналів мільйони, тому часто обере будь-який.
У цій ситуації злий жарт з людиною грає інформаційний шум. Дослідження довели, що людина, яка не читає новин, і людина, яка читає все підряд, однаково не обізнані в тому, що відбувається насправді. І ось людина з аналогової ери потрапляє в цю пастку — бо ж якщо вона тоді, за союзу, уміла фільтрувати, то ж тепер тим паче. Хоча це зовсім не так”, — зазначає Оксана Мороз.

Під час своїх лекцій Оксана Мороз часто запитує учасників про те, де, на їхню думку, найбільше джинси, фейків, дезінформації чи пропаганди. За результатами відповідей, першу позицію займає телебачення. Натомість інстаграм, вайбер, телеграм і ютуб люди вважають безпечним середовищем.

“Усе тому, що люди не розуміють, як ці майданчики маніпулюють. Це написано в інтернеті — отже, правда, сказано на телебаченні — брехня”.

Експертка розповідає, що людям усе потрібно пояснювати: «Можна навести приклад вакцинаторів, на яких усі нападають і яким кажуть “ти не правий / не права”. Людина це розуміє дуже просто: я дурень, а ти мудрий. А хто хоче бути дурнем? Мій улюблений приклад: надійшла есемеска “вайбер буде платний, перешли це 10 друзям”. Людина розуміє, що щось не те, але не знає, що саме. А коли їй це пояснити, вона задумається. Далі можна рухатися до складніших ситуацій та пояснювати їх».

Російсько-українська війна та інформаційний імунітет

Над розвінчуванням російської пропаганди, каже Оксана Мороз, працювали всі сили: і державні, і журналістські, і волонтерські, і блогерські.

«Люди, для яких Україна “не все одно”, виробили імунітет проти російської пропаганди. Це не означає, що у всі фейки, які вкидає Росія, вони не повірять (бо завжди можна придумати щось таке, у що повірять усі). Наприклад, антивакцинаторство, якщо не повністю, то відсотків 90 — це спецоперація Росії, і не тільки проти України, а й проти багатьох країн світу», — каже експертка.

Оксана Мороз вважає, що Росія згуртувала українців, це допомогло випрацювати інформаційний імунітет проти її пропаганди.

“Якщо ми говоримо про території біля лінії розмежування, що підконтрольні Україні, то там люди проблему російської пропаганди відчули більше, ніж ми з вами. Так, вони можуть говорити російською, але якщо постане питання, то вони будуть проти приєднання до Росії. І в них теж випрацювано імунітет до цієї інформації, хоча й трохи інший”, — резюмує експертка. 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу. 

Журналістка: Ілона Шевченко
Ілюстраторка: Аіжан Шаршанбаєва
Дизайнерка: Яна Букреєва

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.