Екоґвалт — це громадська організація, яка від 2017 року поширює ідею свідомого споживання, а також залучає людей до сортування сміття. Нині в команді 25 волонтерів.
Об’єднані однією ідеєю
Максим Вердеш, співзасновник організації, розповідає, що разом з друзями-студентами тему екології почав порушувати ще 2016 року, після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові.
«Наша ініціатива розпочалася з того, що ми невеличкою командою потрапили на програму “Майстерня сільських ініціатив” — неформальна освіта для молоді, яка прагне розвивати сільські громади в Україні. Під час навчання нам порекомендували створювати спочатку маленькі проєкти, а згодом переходити до більших».
Завдяки цій програмі “Екоґвалт” організував майстер-клас з апсайклінгу лампочок у новорічні прикраси, навчальні лекції про перероблення відходів, купівлю необхідних та непотрібних речей. Команда запрошувала лекторів зі Львова, Івано-Франківська, Чернівців.
Максим Вердеш розповідає, що під час першого року діяльності, улітку 2017 року, вони разом з командою організували в Коломиї експериментальний івент.
“Ми вийшли тоді на стометрівку нашого міста з відром відходів та пропонували людям розділити їх на шість або сім різних категорій. Це була комунікація з людьми, ми пояснювали, як правильно сортувати сміття: наприклад, чек з магазину не можна викидати разом з макулатурою. Також ми проводили анкетування, у якому запитували людей про небезпечні відходи, про те, що робити з розбитим термометром, чи сортують відходи, чи багато вдома пластику, чи намагаються використовувати екологічні альтернативи. Опитали триста людей і так зрозуміли, що вони готові до сортування сміття, основне, щоб були контейнери та організація вивозу відходів”.
Активіст зазначає, що чимала частина мешканців Коломиї готова сортувати сміття.
Комунікація — це не легко
Максим Вердеш розповідає, що вони разом з командою вирішили співпрацювати передусім з ОСББ.
“Ми побачили, що люди відповідальніше ставляться до того, що відбувається біля їхнього будинку, ніж до того, що в місті. Цього року ми обслуговуємо 20 ОСББ”.
Наразі вони сортують тільки пластик. Уся справа у фінансах, адже забезпечити контейнерами і для макулатури, і для скла, на жаль, організація поки що не може, як і співпрацювати з усіма ОСББ в місті. Для цього потрібно закуповувати багато матеріалу, оплачувати роботу зварювальнику.
“Одна така сітка коштує 2500 гривень, а їх потрібно чимало. На початку діяльності їх нам подарував один чоловік, який займався виготовленням сіток, але залишив цю справу. Потім за свої кошти ми їх доварювали, а також власними силами час до часу чистили ті, які вже використовували. Нам не вистачає коштів на реалізацію сортування сміття у всьому місті”, — пояснює активіст.
Ще одна проблема — не всі готові співпрацювати та вкладати в це хоча б незначні кошти.
«Ми думали, якщо зробимо послугу платною для ОСББ, наприклад, сто гривень на місяць, то це дасть нам змогу доварювати сітки. На жаль, ОСББ на цю пропозицію дуже різко відреагували, почали відмовлятися співпрацювати з нами.
Деякі люди думають: я посортував, тому маю ще й заробити на цьому. Люди почали казати: “Ми не будемо з вами співпрацювати, краще самі сортуватимемо та здаватимемо”, але “Екоґвалт” проаналізував, що мешканці міста взагалі переставали займатися цією проблемою. Тому через місяць після встановлення плати для ОСББ ми з командою вирішили відмовитися від цієї ідеї”, — констатує Максим.
Активіст пояснює, що сортувати сміття в Коломиї може кожен, однак легше це зробити тим, хто має власний будинок.
“Така людина зможе компостувати органіку у своєму саду або на городі. Інші відходи, якщо є власний транспорт, можна відвезти в будь-який пункт прийому в Коломиї. До речі, на сайті нашої організації є мапа таких пунктів: волонтери відвідали кожен з них, розпитали про години роботи, про те, які саме відходи приймають”.
Полігон сміття в Коломиї
“Коли людина чує, що клімат змінився на півтора градуса, вона взагалі не знає, що їй робити із цією інформацією. Наша організація звертає увагу на проблеми та пояснює їх людям, адже легше боротися на місці, локально”, — пояснює Максим Вердеш.
Активіст розповідає: коли вони разом з волонтерами організовували опитування серед мешканців Коломиї, неодноразово чули: “Можна організувати вивіз сміття краще…”.
“Поки що місто домовилося про ділянку, куди відвозять сміття. Її ми називаємо полігоном сміття. Оскільки там багато органіки та води, весь непотріб гниє, утворюється фільтрат, через який небезпечні випари потрапляють у навколишнє середовище”, — акцентує Максим.
Пошук рішень
“У нас до SEP service (вивезення сортованих відходів) за три роки долучилося 202 сім’ї із приватних будинків, а це лише до тисячі людей, коли населення Коломиї приблизно 60 тисяч”, — розповідає Максим.
Екоґвалт постійно шукає альтернативи: як долучити якнайбільше людей до сортування сміття.
“Разом з волонтерами раз на три тижні забираємо в таких сімей сміття для перероблення. Люди реагують по-різному. Хтось каже: “Ура! Це такий європейський підхід”, а є ті, у кого хата завжди скраю, з ними найважче. Вони не розуміють, навіщо така ініціатива, якщо в місті є полігон для сміття. Є також ті, які з радістю слухають про наш проєкт, але врешті-решт відмовляються сортувати сміття”, — пояснює активіст.
Оскільки організація не могла придбати пластикові контейнери, то вирішили купити поліпропіленові мішки (такі як від цукру), — помаранчевий для пластику, зелений для скла, а білий для макулатури.
“Кладемо їх у невеликі квадратні пакуночки, додаємо інформаційну картку, як правильно сортувати, а також календар вивезення сміття. Один такий набір обходиться нам приблизно у 20 гривень. Сюди належить і смс-нагадування про те, що ми приїдемо. Люди сортують та залишають ці кольорові мішки біля воріт. У нашій вантажівці вже є великі контейнери, тому ми засипаємо сортоване сміття в них і повертаємо мішки людям”, — пояснює активіст.
Співзасновник “Екоґвалту” розповідає, що найприємніше в їхній діяльності бачити на довгій вулиці з правого та лівого боків різноколірні мішки. Тоді волонтери розуміють, що люди сортують відходи та чекають на “Екоґвалт”.
“Коли до такої ініціативи долучаються нові люди, це дуже круто!”, — зізнається співзасновник проєкту.
Перед тим, як відвезти сміття в пункт прийому, організація завозить його на склад.
“Орендувати склад — це завжди дорого, але нам пощастило: коли власник приміщення почув нашу історію, то зробив значну знижку. За доволі великий склад ми платимо чотири тисячі гривень на місяць. Там у нас стоїть прес, яким ми пресуємо все привезене сміття у великі тюки по 120 кілограмів. Далі веземо їх на перероблення. Наприклад, макулатуру відвозимо на завод у Жидачеві (Львівська область), щодо пластику співпрацюємо із заводами Харкова, раніше везли його у Вінницю та Хмельницький”.
Максим Вердеш розповідає, що завдяки SEP service “Екоґвалту” вдається заплатити працівникам та мати кошти на організаційні витрати.
На сайті “Екоґвалту” кожен мешканець Коломиї може ознайомитися з переліком відходів, які забирають для перероблення, а які ні, а також заповнити заявку, щоб стати користувачем SEP service.
2020 року “Екоґвалт” відправив на перероблення 29 150 кілограмів вторсировини.
Активіст пояснює, що підтримати екологію може кожен: сортувати сміття, економити електроенергію, використовувати екологічні продукти.
“Рекомендую скористатися калькулятором CO2. У ньому потрібно відповісти на прості запитання щодо харчування, купівлі одягу, використання електроенергії — і він підрахує, наскільки ти забруднюєш екологію, а це означає, що кожен може проаналізувати, чи багато він споживає від природи, чи, навпаки, дотримується норми”, — каже Максим.
Співпраця з владою
“На громадський бюджет 2020 року ми подали проєкт на закупівлю контейнерів для роздільного збору сміття. Планували закупити для семи точок у місті, але вдалося аж 12. Контейнери вже придбано, до кінця цього року або ж на початку наступного їх встановлять”, — розповідає активіст.
Активіст ділиться, що влада в Коломиї готова допомагати їхній організації.
Цього року волонтери працюють над міською програмою з утилізації батарейок.
«Люди питають нас про те, як правильно утилізовувати їх, адже це не просто метал. Ми сконтактували з громадською організацією “Батарейки, здавайтеся!”. 2021 року ця організація відправила для перероблення до заводу GreenWEEE в Румунії 21,9 тонни! Організатори “Батарейки, здавайтеся!” погодилися забезпечити перероблення батарейок з нашого міста за ціною самого перероблення, логістику вони оплатять самі».
Волонтери “Екоґвалту” написали проєкт міської програми з утилізації використанихпобутових хімічних джерел струму.
“Для цього потрібно виділити кошти з міського бюджету, щоб уже від 2022 року ми могли збирати батарейки та відправляти їх для перероблення” — пояснює Максим.
У першому кварталі 2022 року “Екоґвалт” хоче співпрацювати із владою над створенням екологічних стратегій міста або стратегією управління відходами.
“У нас є бачення, як це повинно працювати, так само в мера міста та фахівців, тому плануємо об’єднати ці ідеї та синхронізувати в один документ, який уже згодом буде нас усіх направляти”, — ділиться активіст.
Перші кроки до створення організації
Максим Вердеш переконаний: щоб створити таку екологічну організацію, передусім потрібні однодумці та ідеї, через деякий час вже можна обговорювати свої задуми із владою міста.
“Я не вважаю, що найперше потрібно звертатися до мера. Спочатку потрібно працювати над ідеєю та створенням команди. Звісно, співпраця з владою важлива і її потрібно налагоджувати, але не так одразу. Необхідно вирішувати все поступово”.
Найскладніше під час створення організації — знайти своїх людей.
“Ідею придумати не так складно, як мотивувати людей, а вони — найцінніший ресурс, який потрібен, щоб створити будь-яку ініціативу, громадську організацію або проєкт”.
Активіст рекомендує шукати громадські організації, такі як “Інша освіта”, яка часто організовує різні програми, що допомагають людям заснувати свою спільноту.
«Наприклад, ми разом з командою “Майстерні сільських ініціатив” жили в селі Бабин (безкоштовне проживання, харчування, навчання), де нас навчали базі менеджменту, тайм-менеджменту, а також комунікації з людьми. Це саме той досвід, який необхідний для будь-якої ініціативи. Ми й досі за цим самим сценарієм навчаємо своїх волонтерів. До речі, від громадської організації “Інша освіта” в інтернеті є безкоштовна онлайн-книга “Кулінарна книга ініціатив” — дуже хороший посібник для того, щоб почати вивчати проєктний менеджмент».
Активіст також пояснює: важливо, щоб члени команди мали вільний час для реалізації проєктів, народження та втілення нових ідей.
“Підтримувати команду та її бойовий дух — дуже важливо, тому ми часто організовуємо тімбілдинги, поїздки в гори або просто йдемо всі разом на піцу, щоб обговорити наші ідеї”.
Співзасновник “Екоґвалту” розповідає, що реєстрація громадської організації дозволить знайти додаткові можливості та ресурси.
Створюючи екологічну організацію, важливо чітко розписати, що ви робите, а що ні, та прописати цінності.
“Наприклад, ми за чисте довкілля, допомагаємо сортувати сміття, але територій не прибираємо. Волонтери нашої організації, звісно, можуть це робити, але ми не ставимо це собі за мету. Хочемо забезпечити належні умови, щоб люди могли викидати сміття правильно, а не працювати з наслідками”, — пояснює Максим.
“Ми ніколи не працювали одноосібно з якимись політиками, саме завдяки цьому нас ні до кого не прив’язують. Ми завжди працюємо із чинною владою: тепер один мер, згодом це буде інша людина. Рекомендую кожній організації бути незалежною. Дивно бачити в соціальних мережах, що екологічні ініціативи фінансують тютюнові або алкогольні компанії, адже їхні цінності не збігаються”, — розповідає Максим.
Волонтером в організації “Екоґвалт” може стати кожен охочий.
“У нас волонтерять навіть школярі, вони мають змогу проаналізувати, чи подобається їм напрям екології чи ні. Цього року до нас з Українського Католицького університету скерували першокурсників на практику. І це дуже круто!”, — ділиться Максим.
Пошук можливостей
Активіст пояснює: щоб знайти фінансування для своїх ідей, необхідно подаватися на гранти, звертатися до спонсорів, шукати організації, які вас підтримають.
«Ми з командою подалися на грант від Міжнародного фонду “Відродження”. У середньому фундація підтримує 500 проєктів на рік. Ми співпрацюємо з ними вже другий рік. У рамках цієї програми ментори допомагали зі створенням нашого штабу. Завдяки фонду ми відвідали багато тренінгів. Наприклад, моя колега, яка відповідає за написання статей, мала змогу поїздити на журналістські тренінги в Чернівці, Львів та Київ. Також фінансовий ресурс від Міжнародного фонду “Відродження” допомагає нам забезпечити офіс, склад, оплатити комунальні послуги нашої організації».
Співзасновник “Екоґвалту” розповідає, що в реалізації проєктів їх також надзвичайно підтримував місцевий бізнес.
“Я був дуже радий, що нас чули та підтримували. Це цінність нашого містечка”.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.
Журналістка: Мар’яна Гнот
Фотограф: Назарій Яжинський
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.
