Генезис критичного мислення. Як забезпечити умови для його розвитку?

Критичне мислення — це ґрунтовний аналіз ситуації й ухвалення рішення на його основі, завдяки йому можемо розпізнавати неправду, зокрема шахрайські схеми, фейки та дезінформацію.

Щоб з’ясувати, як забезпечити умови розвитку критичного мислення, Глуzд звернувся до медіаекспертки, авторки влогу “По той бік інфи”, редакторки проєкту “По той бік путінської брехні” Альони Романюк та заступниці керівника проєкту “VoxCheck” Світлани Сліпченко.

Критичне мислення, вважає Світлана Сліпченко, має співіснувати з аналітичним мисленням і вмінням відділяти факти від думок.

“Якщо почати сумніватися в усьому написаному, то можна довести себе до рівня конспіролога, який буде піддавати сумніву всі новини, судження чи дослідження. Зазвичай фейки можна розвінчати, маючи елементарні знання ще зі шкільної програми з біології, історії, хімії чи географії. Якщо людині їх не вистачає, то буде складніше”, — каже заступниця керівника проєкту “VoxCheck”.

Експертка також додає: не в усіх навчальних закладах вітається дискусія, попри те, що в суперечках народжується істина.

Коли я навчалася в школі, то не всі вчителі нормально реагували на суперечки, висловлювання власної думки чи нові підходи в розв’язанні завдань”,  — каже Світлана Сліпченко.

Такої думки дотримується й Альона Романюк: «Критичного мислення нас не завжди навчають в університетах, а ось в школах дають базові знання. І якщо люди засвоїли шкільну програму, то на примітивні фейки вже вестися не будуть, адже є відповідний багаж знань і розуміння, як влаштований той чи інший процес».

Окрім того, авторка влогу “По той бік інфи” звертає увагу на те, що нас дуже легко ввести в оману, коли ми емоційні. Тому, читаючи новину, варто завжди ставити питання, адже тоді ми керуємося раціональним мисленням.

“Ми можемо тільки спостерігати за своїми емоціями, адже не піддаватися нам не вдасться. У кожної людини є свій тригер — те, що чіпляє”, — каже Альона Романюк.

Світлана Сліпченко радить тренуватися на буденних прикладах:

“Ви гортаєте стрічку у фейсбуці, інстаграмі, дивитеся відео в тік-тоці чи просто читаєте новини в ЗМІ — спробуйте знайти більше інформації про подію. Подивіться, чи може бути інакше, ніж вам щойно подали. Це дає змогу сприймати новини під різним кутом, дізнатися про різні погляди, щоб сформувати власну думку. Згодом можна робити це в повсякденному житті, бо критичне мислення потрібне не тільки для фільтрування інформації з медіа, а й під час спілкування з людьми.
До прикладу: усі ми ходимо в супермаркети та бачимо там знижки на певні товари. Їх теж потрібно піддавати сумніву і розуміти, наскільки ця пропозиція вигідна, бо інакше потрапите на гачок маркетологів і не виграєте, а програєте в цій ситуації”.

Експерти кажуть, що треба присвятити час, щоб виокремити якісні джерела для себе. Альона Романюк радить розпочати з так званого “білого списку” від ІМІ.

За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на цих ресурсах у середньому станом на 24.02.2021 становив близько 97,8 %. 

“Читаючи чи дивлячись новини, треба зважати на те, хто власник, редактор видання або телеканалу, чи є постійні журналісти. Окрім того, важливо, що про ці медіа пишуть у загальних моніторингах. Та навіть інформацію з надійних джерел та якісних медіа варто читати критично, бо журналісти теж люди і можуть помилитися. Обов’язково варто аналізувати заголовок: щоб не було гучних фраз і оцінних суджень”, — каже Альона Романюк.

ПРИКЛАД: “Медведчуку продовжили домашній арешт”. Тут є оцінні судження? Немає. Є емоційне забарвлення? Немає. Натомість тільки фіксований факт. Окрім того, дивимося, на яке джерело посилається видання: якщо рішення суду, тоді цій інформації можна вірити.

Заголовок на кшталт “Шокуюча правда! Єдиного українського опозиціонера Медведчука продовжують утримувати вдома” містить оцінні судження та викликає емоції. 

Поради від Альони Романюк:

1. Стежити за емоціями.

2. Ставити запитання.

3. Дивитися на джерело.

Фактчекерка зауважує: людей, які не дуже критично ставляться до інформації, яку споживають, можна намагатися переконувати під час дискусій, але не дискредитувати і не нав’язувати своєї позиції, а зацікавити.

“Якщо людина дивиться 1+1, то казати, що цей канал належить Коломойському, відповідно, він, як власник, може впливати на редакційну політику і визначати, під яким кутом подадуть ту чи іншу новину. А спробуйте подивитися одні й ті самі новини на чотирьох різних телеканалах”,  —  підсумовує Альона Романюк.

Безкоштовні онлайн-курси з розвитку критичного мислення є на платформі Prometheus: “Наука повсякденного мислення” та “Критичне мислення для освітян”. Платформа Udemy пропонує безліч онлайн-курсів на тему критичного мислення російською та англійською мовами. А в попередньому матеріалі спецпроєкту “Мені чути” ми сформували добірку онлайн-курсів та корисних ресурсів з медіаграмотності.

Будь свідомим / свідомою, аналізуй, споживай якісну інформацію та залишайся на хвилі здорового глузду!

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.  

Журналістка: Ілона Шевченко
Ілюстраторка: Аіжан Шаршанбаєва
Дизайнерка: Яна Букреєва
Текст для ілюстрацій: Оленка Гелетюк

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.