Командна гра проти діабету

Данилу ー вісім. Два роки тому він навіть не міг подумати, як сильно зміниться його життя. А вся річ ― у цукровому діабеті.

«Понад норму» ー слова, що все змінили

Батьки добре пам’ятають той день, коли дізналися, що в сина діабет. Це трапилось, як хлопчику було шість. Усе обійшлося без ком і реанімацій. Але тато хлопчика Роман Грицьків розповідає, що були певні ознаки захворювання, на які сім’я не відразу звернула увагу. 

Перша ─ Данік почав уживати значну кількість води, друга ー дуже часто просив їсти. Тому одного ранку батьки вирішили виміряти дитині цукор. Його виявили понад норму. Потім було обстеження ─ і так Грицьківи дізналися, що в сина цукровий діабет. 

Розповідають, що в перші тижні було складно із цим змиритись. Вони пережили стрес, картали себе і ніяк не могли сприйняти це. Але тепер справляються.

«Мені навіть хочеться ще в лікарні побігати, бо там я знайомлюся з друзями», ー сміючись, каже хлопчик. 

Наслідки: від коми до смерті

Коли настав час повертатися в садочок, а згодом і йти до школи, батькам багато хто казав, що хворої дитини туди ніхто не візьме. Але Данила з радістю прийняли всюди. Щоправда, перша вчителька не зрозуміла його особливостей. Коли Данік просив вийти, вона не завжди дозволяла. Бували випадки, коли в хлопчика був низький цукор, а йому забороняли їсти на уроці (а це необхідно, щоб підвищити рівень цукру).

«Мабуть, учителька не зрозуміла, що наслідки можуть бути дуже тяжкими: від коми до смерті», ― каже тато.

Батьки мусили перевести Даню в інший клас. Нова вчителька з розумінням поставилась до проблеми дитини й ніколи не виокремлювала його через цю особливість. 

Стати дорослим у вісім ー  реально! 

Данік розповідає, що дуже любить школу, особливо уроки української мови. 

Батько каже, що Данило дуже серйозно й відповідально ставиться до діабету. У школі із цим справляється сам. Уміє перевірити рівень цукру в крові та знає, коли йому можна їсти, а коли не треба.

День у хлопчика розпочинається з інсуліну. Батько коле ліки, ще коли дитина спить. Пояснює це тим, що інсулін довго діє, і, щоб Данік міг зразу йти снідати, вводить його ще до повного пробудження. А далі ー звичні речі: сніданок, особиста гігієна, збирання до школи.  Данило сам фізично не може ввести інсулін, тому тато до початку занять коле, і це “тримає” хлопчика аж до повернення зі школи.

Після приходу додому хлопчик гуляє із друзями. Має він їх багато. Кожен із них підтримує і готовий у будь-який момент допомогти. 

Данило захоплюється брейк-дансом, займається ним уже рік. А ще любить готувати. У майбутньому мріє стати кухарем і відкрити власний ресторан. 

Фізичні навантаження ー ліпші за інсулін!

Інсуліну батьки не купують, отримують від держави. Стараються не вводити зайвий раз препарату, бо це хімічні речовини, тому інколи знижують цукор простими фізичними навантаженнями. 

Сім’я мусить постійно контролювати рівень цукру в крові. Для цього на день доводиться колоти палець від 10 до 15 разів. Але є сучасний пристрій, завдяки якому можна дізнатися показники без постійних проколів. Та є одна проблема: він дорогий, а змінювати його потрібно кожні два тижні.

Газовані напої ー табу

Батьки не відмовляють хлопчику ні в чому.

«Мені легше йому зайвий раз уколоти інсулін, аніж щось забороняти», ― каже Роман.

Але Данік і не любить солодощів чи фаст-фуду. А солодкої води взагалі не п’є. Батько згадує один момент із їхнього життя:

«Нещодавно Данік пішов до друга на день народження. Усі танцювали, куражились. Але я бачу по ньому, що цукор низький. Поміряли, а він до трьох ледве дотягує. Кажу: «Данік, випий кока-коли», а він мені: «Ні, я не п’ю газованої води». Я знову попросив, а він уперся. Я тоді думаю, ну де мені о 12 ночі в кафе шукати цукерки?»

Діабетні плюси 

Данило розповідає, що був момент відчаю. Хлопчик не розумів, чому це саме в нього. У такі миті батько пригадує йому випадок, коли дозволив з’їсти улюблені налисники вночі тому, що в нього був низький рівень цукру.

«Ми намагаємось шукати в діабеті плюси. Я розумію, це звучить абсурдно, але вони тут справді є».

До прикладу, батьки Дані завдяки хворобі сина докорінно змінили свій раціон. Тепер у сім’ї Грицьківих панує здоровий спосіб життя, вони повністю відмовилась від смаженого, білого хліба й муки. Також кажуть, що немає якихось продуктів, які Дані не можна їсти. Вони постійно експериментують і спостерігають, як відреагує організм на той чи інший продукт, а тому підбирають раціон самостійно. Але все ж стараються, щоб цукор надто не підвищувався і не знижувався, бо це дуже впливає на судини.

Ми ー одна команда

Є в сім’ї й спільні захоплення: вони люблять подорожувати, разом проводити багато часу. Батьки кажуть, що хвороба Дані ще більше зблизила їх. 

«Ми ー одна команда», ー каже батько.

Сім’я переконана, що діабет ー спосіб життя, і тільки тримаючись разом та підтримуючи один одного, можна пережити всі труднощі.

Журналістка: Владислава Данилів

Фото: Оксана Санагурська