Cкромний, зосереджений та стильний. На руці тату, де написано “Народжений бути унікальним” та годинник RIDER 1991. Перший дизайнерський годинник в Україні. Роман Гев’юк – наш наступний герой, разом із друзями, створили його, та це ще далеко не всі його здобутки.
У свої 29 Роман є співвласником компанії та головним дизайнером GM design group, котра розробляє концепти виставкових стендів для брендів зі світовим іменем, таких як: Audi, Mercedes, Panasonic, Dell, L’Oreal і, як ви вже, мабуть, зрозуміли, це не увесь список.
Про те, як досягнув вершини успіху дизайнер з Коломиї, чи вірили навколишні у його сили та велике майбутнє, про виклики, унікальність, сім’ю та дружбу, яка допомогла у створенні потужної міжнародної дизайнерської компанії читайте у нашому інтерв’ю.
– Романе, з чого все почалося, як так трапилося, що ти став власником дизайнерської компанії, яка працює із всесвітньо відомими брендами?
– Спочатку я займався графічним дизайном (під час навчання в університеті). Це були логотипи, афіші, банери. Пізніше я відкрив для себе виставковий дизайн.
Я навчався у Львівській політехніці, після закінчення якось потрібно було заробляти гроші. Що можна було робити швидко? Логотипи. Я і мій друг, а тепер уже партнер, Назар робили тоді логотипи майже безкоштовно, бо на той час ще вчилися. Робота була паралельно із навчанням. Пізніше, на 4 курсі, постало питання переїзду у Київ і я переїхав туди жити і навчатись. Під час навчання у столиці із предмету “виставковий дизайн” був конкурс, на якому я виграв призове місце і мене запросили на роботу в Expoline. Так я почав займатися дизайном виставкових стендів.
Це був великий досвід для мене. Я малював дизайн стенду, після чого потрібно було: підібрати матеріал, зробити робочі креслення, замовити із складу всі матеріали, зробити авторський огляд і бути присутнім при здачі роботи клієнту. Було дуже важко і незвично для мене, так як я дизайнер, а доводилося виконувати великий обсяг іншої роботи, та саме цей досвід дав мені багато розуміння як все працює: від ідеї до реалізації. Після цієї роботи з’явилася мрія – займатися виключно дизайном.
А вже згодом ми з другом створили власну компанію.
– Чому така назва?
– Під час того, як давали завдання, в якому студенти повинні були працювати тандемом над проектом, ми з Назаром вирішили, що будемо робити це разом. В результаті подали проект від команди GM design group, під цим логотипом ми працюємо і сьогодні. GM – це перші літери, наших з Назаром прізвищ: Гев’юк і Малець + design group.
– То ваша компанія існує ще із студентських часів?
– Ми виношували цю ідею з того моменту як зробили перший проект у Львівському університеті. Пізніше ми навчались рік у Києві далі два з половиною роки я працював в компанії Expoline a Назар у Alpaca Ці компанії є лідерами на українському виставковому ринку.
Було дуже страшно щось розпочинати, бо молоді без досвіду, не знали чи щось вдасться, чи буде дохід, тому дуже-дуже довго наважувалися. І за цей час набували досвіду і набивали шишки.
У 2014 були важкі часи для всіх, а особливо для виставкового бізнесу, який на пряму залежить від іноземних клієнтів, так як вони займають значну частину на виставках.
В той час я з дружиною переїхав жити в Італію, звільнився з роботи. Всі ці чинники вплинули на наше рішення: пора діяти!
– У той час, як ти згадував, погано справи були із замовленнями, але ви все ж наважилися. І що далі? Не пошкодували про це?
– Діяти було важко, будувати щось нове, коли навколо такий “кіпіш”, дуже несприятливий і нестабільний економічний стан. Та незважаючи на все це, ми почали працювати. Що найцікавіше, на початку ми пропонували логотипи, афіші, банери і навіть дизайн логотипів і плакатів для весілля.
На сайті Behance, де дизайнери виставляють свої роботи, нам написав один із теперішніх клієнтів. Попросив зробити дизайн стендів, а ми не хотіли до цього повертатися. Думали, що виставковий дизайн не модно і попитом користується графічний дизайн і дизайн інтер’єрів. Але все ж таки взялись за проект, ця робота зайняла один день і за неї ми отримали 200 доларів. Тоді ми з Назаром зрозуміли, що це наша сильна сторона ми в ній професіонали. Плюс це вигідно, тому вирішили рухатись і цим напрямком також.
– І що далі?
– Підключилася моя дружина, вона почала шукати компанії забудовників. Так поступово ми почали працювати із компаніями Італії, Франції, Нідерландів – всього набралося на той час 10 компаній.
4 роки тому ми розпочали роботу нашої команди, зараз у нас 125 партнерів у 20-ти країнах світу, в основному це Європа. Є клієнти з Америки та Австралії. Зараз у команді 12 людей: 6 штатних дизайнерів і 2, які підключають за потреби, 4 менеджери і маркетолог. Ми реалізували 1061 проект, серед яких: Audi, Mercedes, Panasonic, Dell, L’Oreal. Для цих компаній ми робили дизайн-концепт виставкових стенів. Що найцікавіше, зі всієї кількості наших проектів, всього два з них в Україні і стільки ж в Росії.
Загалом, ми тільки зароджуємося, будуємо свій бренд, напрямки, цінності, філософію. Дизайн виставкових стендів приніс нам гроші, і ми могли проявити свій креатив.
– Де знаходиться ваша компанія?
– Ми працюємо дистанційно. Основна частина команди знаходиться у Львові, двоє людей у Києві, ми з дружиною проживаємо в Італії. Все, що нас з’єднує – це один Online-офіс, в якому ми спілкуємося. В цьому році відкриваємо офіс у Львові. Це буде основна точка, де ми будемо базуватися.
– Як часто ти буваєш в Україні?
– Я приїжджаю уже частіше, бо маю багато зустрічей і по годиннику, і по виставкових стендах. Чотири рази в рік я точно є в Україні.
– Плавно підійшли до годинника. Ваша компанія займається розробкою виставкових стендів, то чому ви взялися за розробку годинника?
– У 2014, коли ми знали тільки те, що хочемо займатися дизайном, але ще чітко не розуміли яким саме, ми робили все що відносилось до дизайну: логотипи, упаковки, інтер’єри… В Назара було день народження і ми вирішили вибрати йому в подарунок годинник, який купували у одному із столичних магазинів ZAVOD. Там ми познайомилися із власниками і сказали, що ми дизайнери і нам цікава тематика годинників. Вони, як виявилося, живуть цим: самостійно підбирають до свого магазину різноманітні годинники з різних куточків світу та мріяли створити український годинник. І ми під час цього знайомства вирішили, що треба щось пробувати зробити разом і після цього розпочали малювати ескізи.
Все це було в той час, як я переїжджав до Італії, коли ми розпочинали будувати GM.
– Тобто розробка цього годинника зайняла у вас 4 роки?
– Наприкінці 2014-го ми розпочали думати над ідеєю, за рік у нас вже був дизайн, ми зробили 3D модель із пластику і подали цей дизайн на конкурс INDUSTART, який відбувався у Києві. У ньому брали участь дизайнери із 30-ти країн світу, ми зайняли 1-ше місце у номінації “аксесуари”. У 2016 розпочали шукати виробництво. Знайшли його і почали виробляти перший прототип годинника, а у 2017 ми отримали перший екземпляр. Було п’ять різних варіантів кольору, які є нашими основними і у цьому ж році ми подалися на Kickstarter (сайт фінансування творчих проектів за схемою краудфандингу).
– Чому саме така концепція вашого творива?
– Основна ідея – вільний рух. Rider – в перекладі вершник, вільний, незалежний, прагнучий до пригод. 1991 – рік, коли Україна стала незалежною, час, коли наша держава об’єдналася та почала свій вільний рух.
За основу дизайну годинників були взяті аналоги форм мотоциклів – чіткі, але плавно згладжені краї, ромбоподібні форми ручки газу та сидіння. Основний акцент – заводок (циліндр) виконана, як заводна ручка у мотоциклах. Змістили ми його під нахил другої години та втопили в корпус. Це для того, щоб, коли ти їдеш на мотоциклі, годинник не тиснув руку, у цьому випадку дизайн виконує ще й певну функцію плюс ексклюзивність і цікавість теми. Шрифт теж не випадковість – цифри ми брали такі, які зображалися на шкалах мотобайків 60-их.
– Цільова аудиторія вашого продукту – це байкери?
– Цільова аудиторія – це вільні люди, які люблять подорожувати, рухатися і бути керівниками свого часу.
– Годинники є вже у вільному продажі? Де їх можна придбати?
– Так, годинник вже можна придбати. Знайти його можна у магазинах “ZAVOD”, або ж замовити через інтернет на сайті rider1991.com. Їх ціна 178 доларів.
– Якого вони кольору? Є чоловічі та жіночі?
– Це унісекс. Основний корпус чорного кольору, внутрішній циферблат є двох кольорів: чорний і білий і є три види внутрішньої обводки. На цій моделі, що у мене на руці (показує годинник) вона чорна. Є ще золотиста і срібна.
– Яку суму вам вдалося зібрати на краудфандинговому майданчику?
– На Kickstarter ми виграли компанію та зібрали суму 27 тис. доларів.
– Це була та сума, на яку ви початково розраховували і яку прописали?
– Ми прописали суму 25 тис доларів, вдалося зібрати 27 тис. У квітні 2018 ми вже встигли розіслати перші екземпляри Rider1991, людям, котрі нас підтримали. Зараз на Rider чекає новий шлях. Годинниковий дизайн нам дуже цікавий і ми плануємо надалі його розвивати в Україні.
– Тобто в майбутньому ви таки плануєте працювати із дизайном саме годинників?
– Так. Ми плануємо створити компанію із новою назвою. Бо Rider1991 – це один із напрямків годинника, але аж ніяк не назва компанії. Rider1991 – це колаборація GM design group і ZAVOD-shop. Наша компанія розробляла дизайн, а ZAVOD-shop займався маркетингом та виробництвом годинника.
– Можливо ти знаєш скільки людей стали власниками цього годинника?
– На жаль, поки не володію точною інформацією, але знаю, що такий годинник із знаменитостей вже має Onuka і Джамала, а також маркетолог Андрій Федорів, а ще багато крутих, вільних людей з різних куточків світу. Власниками годинників стають зазвичай творчі люди. Також нещодавно Rider1991 придбав один із депутатів Верховної Ради.
– Є вже якісь ідеї щодо розробки нового годинника?
– Ми працюємо над розробкою нового годинника, це буде колаборація з іншим дизайнером. Також цей годинник вийде під новим брендом, але про все це ми вам повідомимо пізніше.
– Є розробка, якою ти найбільше пишаєшся?
– Звісно дуже пишаюся годинником. Якщо ж говорити про стенди, то найбільш значимий для мене – це стенд для компанії Glock (фірма-виробник зброї) яка є лідером на ринку. Ми будували для них стенд, його бюджет був один мільйон доларів. Ми виграли цей тендер і побудували стенд.
– Чи вважаєш ти себе успішним?
– Ні. Я вважаю, що знаходжуся на стартовій позиції. Ми зробили певні кроки, але вони були дуже сліпі. Зараз у нас є вже певне розуміння. Ми отримуємо відповіді від клієнтів, підключили компанію, яка робить аналіз нашої команди, спілкується із клієнтами, щоб зрозуміти якими ми є для них.
– Ти часто згадуєш у розмові про свого друга та співзасновника GM design group та “Rider1991” Назара. Ти ніколи не сприймав його, як конкурента?
– У нашій з Назаром роботі все просто, конкуренції ми не відчуваємо. Коли я бачу, що він робить щось дуже круте – це мене надихає. Ми розуміємо один одного в роботі і дозволяємо робити одне одному помилки, чи приймати нестандартні рішення, між нами є дружня довіра і довіра у бізнесі. Зараз ролі у команді розділилися: я є головним дизайнером, Назар – креативним директором і також ми розділяємо основну керуючу посаду компанії. Він відповідає за побудову бренду, працює з маркетологом, а я – в більшості за менеджмент та дизайн. Обговорюємо все разом по всіх напрямках у бізнесі. Нас наші ролі цілком задовольняють.
– Яка у тебе довгострокова ціль?
– Бути лідерами на ринку дизайну виставкового бізнесу у Європі.
– Знаю, що ти не так давно став батьком? Як тобі вдається поєднувати таку масштабну роботу із сімейними обов’язками?
– Все дуже просто: є графік, з 8 до 12 мене немає, у нас є достатньо місця, щоб я міг собі усамітнитися для роботи. Переключаюся на обід на годину і до 18 продовжую працювати. А вже після 18 я проводжу час з дитиною. По-іншому не виходить. Звісно, я можу відлучитися і щось допомогти при потребі, побути з дитиною, але коли мені треба щось робити, то це правило дуже чітко стоїть.
– Ти згадував про те, що твоя дружина теж працює у компанії. Яка її ніша?
– На сьогоднішній день, вона у декреті, проводить час з дитиною. Була головним менеджером. Коли дитина піде у садок, вона повернеться до роботи у компанії. Дитина займає зараз багато сил та часу.
– Що ти можеш порадити початківцям, молодим людям, які розпочинають свою справу і не до кінця впевнені у собі?
– У мене такий підхід: не слухати інших. Вони не завжди знають чого хочуть самі, то як їм знати чого хочу я, що мені робити і на що я спроможний?
Мені десятки разів казали: “Для чого ти пішов вчитися на дизайнера?” Якщо чуєш серцем, що це твоє – просто роби. Якщо тобі це подобається, то ти будеш над цим працювати, якщо ти будеш над цим працювати, то будеш ставати професіоналом, якщо ти станеш професіоналом, то тебе будуть цінувати і користуватися твоїми послугами. В результаті ти станеш успішним!
– Ти згадував про те, що вже декілька років проживаєш із сім’єю в Італії. Чи комфортно вам там?
– В Італії у мене немає відчуття свята. От приїжджаю у Коломию і у мене воно присутнє. Я мало гуляю, мало маю знайомих в Італії, а ще у мене мовний бар’єр, тому мені важко завести мову з італійцем. Напевно, тому там і немає святкового відчуття. Але там присутні інші важливі речі: спокій, чистота, комфорт, відчуття стабільності. Я розумію, що коли йду в цей магазин – тут якісно, купую їжу – тут якісно, якщо замовляю їжу в ресторані – вона там свіжоприготована, а не розігріта. Тут такого немає і це сумно.
Я живу біля моря. Раніше все життя мріяв займатися серфінгом. От – мрія збулася.
– Не плануєшся повернутися в Україну, можливо, в Коломию? Я так розумію, до Італії тебе нічого, окрім моря, не прив’язує…
– Окрім моря…і окрім того, що ми тут хочемо жити, а ще в Італії народилася наша дитина. Мені подобаються італійці і я себе там вільно почуваю. Коломия – це моє місто, воно рідне і завжди залишиться для мене основою.
– Як ти проводиш вільний час, окрім того, що приділяєш його сім’ї?
– Катаюся на роликах, або якщо є хвилі, то займаюся серфінгом.
– Скільки часу ти витрачаєш на свій розвиток?
– Я стараюся читати. Через брак часу інколи читаю книгу по 2 місяці. Якщо робота дозволяє, то під час неї слухаю аудіо книги, чи дивлюся пізнавальні ролики. Мінімум одна година в день іде у мене на розвиток.
– У соцмережах ти писав про свій челендж: впродовж 100 днів ти прокидався щодня о 7 год. Там був дуже чіткий і глибокий аналіз твого експерименту. Чому ти вирішив кинути собі такий виклик?
– Одного ранку прийшов кататися на дошці для серфінгу. Не було хвиль і я пройшовся берегом, там дуже білий пісок, легенькі хвилі, жодної людини довкола – така краса… Тоді я сказав собі: “Досить спати”. До того я прокидався о 9.00, снідав і йшов працювати.
– Що ти отримав/зрозумів впродовж цього часу?
– Відкриття відбувалися під час цього випробування. Я вранці встигав почитати, помедитувати, подумати. І день здавався якимось цікавішим, він був наповненим.
– Як ти себе мотивуєш, коли відчуваєш повну перевтому від роботи?
– Буває таке. Тоді просто потрібно декілька днів відпочити. Але дизайн мені дуже подобається, я можу тижнями сидіти малювати, працювати навіть у вихідні – це мені в кайф.
– Що означає твоє татуювання?
– Набив його недавно. Народжений бути унікальним – це такий меседж мені для того, щоб я пам’ятав, що кожна людина, в тому числі я, народжена бути унікальною. Не потрібно рівнятися під якісь шаблони, чи певне розуміння, сприйняття.
Часто буває, що думаєш про щось складне, придумуєш але боїшся реалізувати бо воно унікальне і такого немає. Проходить деякий час і схожа ідея реалізується кимось іншим… Отож потрібно робити висновки і знати що унікальність – це майбутнє.
Тату – мій подарунок собі на 29 років. Всі гості чекали мене, поки я його набивав.
– То який у тебе секрет успіху?
– У моєму житті завжди було бажання змагатися та ставати кращим. Завжди було бажання проявити себе із кращої сторони. Можливо, це бажання і заставило мене ставати кращим.
От наприклад, зараз ми знаємо хто є лідерами виставкового ринку і є бажання стати кращим. Хоча та компанія старша від нас на 25 років. Оце бажання досягати чогось вищого, кращого дуже сильно заряджає і мотивує.
За інтерв’ю подякувала Олена Гелетюк
Фото: Фотостудія «Zebra Photos»: м. Коломия, вул. Театральна, 35/2.
Контактний номер: 050 510 8575
