ГЛУЗД

11-річний хлопець зі Львова разом з іншими українцями зібрав у Франції 2 629  євро на дрон для ЗСУ.

Щоб не просто позбутися страху

“У моїй сім’ї 4 дітей, найменшому з нас рік і 8 місяців. Я найстарший, мені 11. Залишатися вдома моїй мамі було дуже тривожно, особливо бігати в підвал з наймолодшим братиком під час повітряних тривог. Щодня, коли ми стаємо на спільну молитву із сім’єю, перше, за що ми молимось, — щоб Україна перемогла і ми повернулися додому!”, — так розпочинає свій допис у фейсбуці мати 11-річного скрипаля Оксана Зазуляк.

Богдан Пилипяк, якого надихнув грати тато, тримає в руках скрипку від 5 років. Тепер навчається в 6 класі, також почав інтенсивно займатися плаванням, грає в підводний хокей. 

“У нас була складна ситуація. Троє дітей з бабусею виїхали з України в Іспанію, бо маємо там родичів. Я із четвертою маленькою дитиною залишилася вдома. Потім, наприкінці квітня, діти поїхали до Франції”, — розповідає мама хлопчика Оксана Зазуляк.

В Україні Богдан виходив грати на вулицю, щоб позбутися страху виступати на сцені. Коли він опинився в іншій країні, вперше заграв на вулиці в липні. Він побачив, що люди дають чималу суму грошей, і зрозумів, що може не тільки позбутися страху, а й заробити й допомогти українським військовим.

“Він вирішив збирати гроші на дрон. Ми підготували плакати і пішли на вулицю”, — ділиться мати.

Коли Богдан грає на скрипці, біля нього стоять, мов охоронці, інші діти зі своїми батьками. Тримаючи в руках плакати, вони допомагають хлопцеві привернути увагу людей. 

“Я зміг підтримати ЗСУ, бувши ще дитиною”

У містечку Ла-Рошель люди вражені грою Богдана, хлопець виконує і класику, і сучасні пісні.

Одна дівчина намалювала картинки з українськими візерунками. Кожному, хто кидав гроші, діти як подяку за донат давали синьо-жовте серце, писали побажання французькою мовою. 

За один день вони отримували від 120 до 300 євро. За два місяці зібрали 2629 євро, за які придбали дрон для 8 окремого полку спеціального призначення ССО імені Князя Ізяслава Мстиславича.

“Я зміг підтримати ЗСУ, бувши ще дитиною. У кожного своя зброя, моя зброя — скрипка і дуже добрі вчителі. Я тепер розумію, що всі ці уроки, які я отримав за 6 років навчання на скрипці, зараз надзвичайно цінні”, — ділиться Богдан.

Російський імперіалізм у Франції

Якогось дня до Ла-Рошелю приїхав хор із Санкт-Петербурга, який мав співати українські та російські пісні. На вулиці було багато синьо-жовтих плакатів.

“Росіяни у Франції дуже часто говорять про великий внесок України в російську культуру. Вони співають українські і російські пісні задля миру та використовують українську символіку, щоб заробити гроші. Ми були проти цього, хотіли, щоб вони вийшли і сказали, що засуджують те, що робить їхня влада. Дуже часто росіяни кажуть, що вони за мир, але не хочуть говорити про вчинки російської армії в Україні”, — розповідає Оксана Зазуляк.

Жінка з іншими українцями не залишились осторонь, вони роздали людям картки, на яких були написи і фото знищених культурних місць в Україні. Усім перехожим вони пояснювали, чому протестують проти цього виступу. 

“Свідчення їхньої культури є в їхніх вчинках, а не в тому, що вони виставили в музеї вкрадені українські картини. За їхніми вчинками можна визначити, що це за культура. У результаті багато людей не пішло на виступ”, — говорить мати.

Зокрема, у порту Ла-Рошелю за час перебування Оксани та її дітей уже двічі паркувався російський корабель. Вони причалюють до європейських країн, кажучи, що по їжу, хоча на кораблі продають різні сувеніри, висить російський і український прапори. 

“Вони використовують нашу символіку, щоб привернути увагу. Це нам не сподобалось. Росіяни казали: вони проти того, що робить їхній президент, але не можуть про це говорити, бо їх посадять у тюрму. Ми їм не вірили і казали: якщо ви за Україну, то скажіть, що Крим — це Україна, на що вони мовчали”, — каже Оксана Зазуляк.

Коли корабель причалився вдруге, Богдан якраз був біля нього і грав сирену весь вечір. Росіяни натомість наступного дня зняли український прапор. 

“Де б ми не були — разом ми сила!”

Українські сім’ї, які проживають у Ла-Рошелі, пожертвували на дрон 850 євро.

Богдан Пилипяк каже: “Якби я побачив на вулиці військового, то сказав би йому добрі слова. Він молодець, що боронить нашу країну. Я йому дуже вдячний”.

Тепер доволі складно організувати збір коштів, адже уроки в школі тривають з 08:00 і до 16:30, навчання в Україні хлопець не покинув, тож поєднує дві школи.  

Для кращого звучання Богданової скрипки на вулиці батьки купили колонку. 

“Я ще не вирішив, яким буде мій наступний проєкт, але впевнений, що мені вдасться його здійснити. Я вірю в нашу перемогу! Я вірю в ЗСУ! Нехай Бог нам у цьому допоможе, бо де б ми не були — разом ми сила!”, — підсумовує скрипаль-волонтер.

Журналістка: Уляна Сторощук

Фото: Оксана Зазуляк

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері

Наші партнери