“Хто крайній?”. Репортаж із центру вакцинації від COVID-19

Щодня в моїй стрічці ставало більше вакцинованого люду із жартами про чипування. Про те, що я перехворіла ковідом, ви читали (для тих, хто пропустив, — Частина перша, друга і третя). Я все частіше почала задумуватися над тим, що, мабуть, чудо-дія моїх антитіл невдовзі закінчиться, тому треба вакцинуватися.

Черга…

Пішли вакцинуватися разом з подругою-журналісткою Оксаною Ткачук. Її чоловік вакцинувався напередодні, тому вона добре знала всю процедуру і почувалася впевнено: зайшла в хол центру вакцинації від COVID-19, що на вул. М. Лермонтова, 3, навпроти ратуші, і взяла два бланки (інформаційну згоду). Заповнили ми їх на вулиці, відповівши на декілька питань, це допоможе лікарям-реєстраторам зрозуміти, чи можна нам вакцинуватися. Поцікавившись, хто останній, ми зайняли чергу. Вона була великою, але швидко просувалася. От тільки люди не стояли в холі: кожен чекав у різному місці, тому важко було з’ясувати, хто за ким.

У центр вакцинації зайшла жіночка, років 60, і після фрази “Йой, кілько людей!” запитала, хто крайній. Крайніми виявилися ми, тому вона сіла на стілець позаду і почала голосно скаржитися, що її подруга, яка живе поблизу, казала, що людей у черзі немає. 

У центр заходили різні люди, усі перепитували, хто крайній та що потрібно заповнювати, а деякі намагалися пройти до реєстраторів, щоб “щось запитати”. Наша сусідка почала стежити, чи всі дотримуються черги, моментами перериваючись на ойкання, що так довго.

“Якби тут не було Оксани, то і книжка не врятувала б… 


У цьому холі зібралося 20 всесвітів і ми б ніколи просто так в іншому місці не перетнулися”,  —  подумала я.

“Дівчата, пропустіть мене…”

За 20 хвилин ми наблизилися до кімнати, де реєстрували охочих вакцинуватися. Перед самим дверима жінка благальним тоном сказала: “Дівчата, пропустіть мене…”. Оксана відповіла, що вдома на неї чекає троє дітей і вона теж поспішає. На що жінка помінялася на обличчі і сказала:

— Та ти не лишила їх самих, хтось з ними зараз є. Знаю я цю молодь, ходять п’ють каву, курять, але в черзі не пропустять. 
Терпляча Оксана відповіла: 
— Ви знаєте мене настільки добре, щоб це казати? Я ніколи не курила, і ваші узагальнення дуже некрасиві.
Жінка продовжила бурмотіти, у діалог вклинилася я: 
— Що зміниться, якщо ви потрапите в кабінет на 2 хвилини раніше? Куди ви поспішаєте? 
— Я не можу довго стояти. 
— Ну то сядьте.

Увесь цей діалог мені здавався смішним, як і поведінка жінки, але оці її судження про молодь таки злили. Бо що вона про нас знає, щоб робити такі висновки?

Тут нізвідки взялися двоє молодих чоловіків, які сказали, що були в черзі перед нами. Візуально ми пам’ятали їх, тому без претензій пропустили, але не наша сусідка. Вона прочитала молодикам гучну лекцію про те, що стояти вони мають тут і бігати за ними ніхто не буде. Чоловіки намагалися їй щось відповісти, але це лише спричиняло ще більший шум…

“Крутий майстер-клас, як створити скандал на рівному місці”,  —  подумала я і сказала жінці: “Чому ви кричите?”. Але мене ніхто не почув, бо було дуже гучно.

Тим часом, пропустивши одного із чоловіків, Оксана пройшла реєстрацію і відправилася в кабінет, де відбувається щеплення. Інший вирішив пропустити мене. Поки ми у дверях реєстратури люб’язно з ним домовлялися, хто піде наступний, жіночка непомітно пройшла в реєстратуру і сіла в крісло.

“1000 років не стояла в чергах і забула цю ментальність”,  —  подумала я й усміхнулася.

Жінка світилася перемогою, хай на декілька хвилин, але вона таки швидше вакцинується. Цей день не був марним…

“Ми вже вакциновані!”

У кабінеті реєстрації лікар попросив вказати вгорі інформаційної згоди вакцину, яку я обрала, перепитав, хто мій сімейний лікар, видав інструкцію, де вказано про можливі симптоми після вакцинації, та сказав дату наступної. 

Жінка, яка боролася за першість, гучно запитала, коли на наступну вакцинацію має прийти вона (у нас є всі шанси зустрітися знову) і зайшла в кабінет, де роблять щеплення.

Лікар з реєстратури попросив 30 хв після щеплення провести в одному з кабінетів далі по коридору, щоб переконатися, що у всіх добре самопочуття. Перечекати можна і біля центру, але в жодному разі не на спеці. 

Лікарка зі шприцом запитала мене, у яку руку колоти. Це було неочікувано: 

— Яке це має значення?
— Жодного. У яку вам зручніше?
— Та неважливо. Давайте в праву,  —  сказала я і простягнула руку.

(Думаю, тут не варто писати, що біль = укусу комара і всяке таке, ви й самі це знаєте). 

Оксана чекала мене на вулиці, ми посміялися з наполегливості жінки. Я підсумувала, що це коломийська ментальність, Оксана заперечила: “Це стереотип: такі люди є в кожному місті й навіть в інших країнах”. 

Із центру вийшов чоловік і перепитав, чи не ми крайні, в один голос відповіли: “Ми вже вакциновані!”. І усміхнулися!

День опісля

Мені казали, що буде боліти рука. Я ще посміялася з того, що зазвичай від чоловіків чула: рука відпадає, жінки казали: трохи болить рука. Увечері, після вакцинації, я відчувала місце уколу, але нічого в мене не відпадало.

Уночі біль у руці вже навіть заважав спати, а вранці я почувалася дуже втомленою, так, наче в мене температура, але вирішила не прислухатися, температури не міряла і пішла на роботу.

Дорогою листуюся з Оксаною:


Я: Привіт. Як ти почуваєшся? Як рука?
Оксана: Привіт. Капець
Я: Болить рука чи є температура?
Оксана: Рука відвалюється, температурю звечора. А ти?
Я: Ого. Просто відвалюється рука, температури не міряю, але почуваюся вареною і дуже погано спала. Цей день ще нормально не почався, а я вже чекаю, коли він завершиться. 
Але сподіваюся, що зараз включуся в роботу і все мине.
Оксана: У мене вночі було 38,5, а тепер 38. Не хочу збивати.
Я: Ти Оксані Миронівні (сімейна лікарка) не писала?
Оксана: Ні, це ж нормальна реакція, у межах норми…

“Хм. У мене принаймні температури немає. Біль у руці можна потерпіти… Як живуть паралізовані, якщо я зараз почуваюся обмеженою?”,  — думала я, оберігаючи руку від випадкових дотиків людей в автобусі.

Та недовго грала музика, а я працювала. В обід, у найбільшу спеку, коли всім довкола було неймовірно спекотно, мене почало кидати то в жар, то в холод.

Через годину інтерв’ю… А в голові діалог:

— Тобі треба було саме вчора вакцинуватися?”. 
— Щодня щось мегаважливе. Не ний, не вмреш від температури.
— Тобі того треба було? Рука відвалюється, ходиш, як мумія…
— Треба збити.
— Спочатку поміряй, а потім збивай…”.

Записала інтерв’ю, поміряла температуру — 37,8.

А в голові знову діалог:
— Ну що, шановна, це поважна причина відправитися додому, чи ще придумаємо собі завдання?
— Знову нічого не встигаю… Треба таблетки і додому….

Такі стани в нас з Оксаною тривали добу. Уранці наступного дня моя рука набула попередніх здатностей. Я почала дуже цінувати її функціонал. 

Оксана написала, що почувається краще.

Відповіді лікаря із центру вакцинації на найпоширеніші запитання:

Я звернулася до сімейного лікаря Дмитра Мельника, який має необхідну сертифікацію, щоб проводити вакцинацію від COVID-19 з питаннями.

— Для чого вакцинуватися?
— Вакцинація від COVID-19 допоможе розвинути імунітет до вірусу. Організм може певним чином реагувати на вакцину, це означає, що тіло вибудовує захист. 
Але вакцина не дає гарантій, що людина 100 % не захворіє.  
Панацея — взагалі міфічне поняття, тому ефективність будь-якого лікарського засобу, зокрема й вакцини, навіть математично не може дорівнювати 100 %. Але якщо вакцинована людина захворіє, то матиме значно легшу форму.  

— Якщо людина перехворіла ковідом, їй потрібно вакцинуватися? І чи потрібно попередньо вимірювати кількість антитіл в організмі?
— Щоб вакцинуватися, не потрібно здавати жодні рутинні аналізи, такі як загальний аналіз крові чи титри антитіл. І так, щоб уберегтися від повторної хвороби, варто вакцинуватися.

— Чи захищає вакцина від нового штаму COVID-19?
— Вірус мутує, але певна кількість ланцюжків РНК залишається сталою. Тому в будь-якому разі вакцина захищає.

— Кому протипоказана вакцинація?
— Людям, які важко перенесли будь-яку попередню вакцинацію або в яких вона викликала сильну алергічну реакцію (анафілактичний шок або Набряк Квінке), люди із синдромом Гійєна-Барре в анамнезі. Також вакцинуватися не можна  дітям до 18 років (станом на 30 липня, можливо, з часом МОЗ знизить цей бар’єр), вагітним і тим, хто годує, бо наразі не досліджено, чи проникають антитіла в грудне молоко.

— Яка вакцина є?
— У Коломийському пункті вакцинації від COVID-19 є CoronaVac (Sinovac), SpikeVax (Moderna), Comirnaty (Pfizer) і AstraZeneca. Варто зауважити, що вакцини торгових марок Pfizer і Modernа мають одну основу (мРНК), тому, по суті, є аналогами. Також не варто забувати про те, що Pfizer та Modernа — це назви торгових марок, а не вакцин.

—  Коли і хто може вакцинуватися?
— Усі охочі, від понеділка до п’ятниці, від 9:00 до 15:00 (остання вакцинація відбувається о 14:30), та в суботу і неділю, від 9:00 до 14:00 (остання вакцинація —  о 14:30).

—  Як я почуватимуся після вакцинації?
— Важливо перші 30 хв перебувати в центрі вакцинації, щоб лікарі змогли надати медичну допомогу в разі  алергічної реакції. 
Якщо наступного дня  підвищиться температура — будьте спокійні, бо вакцина не викликає захворювання.
Ми даємо кожній вакцинованій особі інформаційну пам’ятку з описом можливих побічних реакцій та алгоритмом дій у разі їх настання.

Усім охочим вакцинуватися лікар наголошує:

– Pfizer і Modernа — це вакцини, які однаково діють та мають однакові побічні, відмінність у тому, що випускають їх різні торгові марки, тому припиніть ставити питання “А Pfizer є?”. 


– Інтервал між першою та другою дозою — 28 днів. За непереборних життєвих обставин  —  21.

 
– Людям поважного віку із супутніми патологіями рекомендуємо вакцинуватися CoronaVac.


– Вакцини вистачить усім, тому зберігайте спокій та коректність у черзі!

Більше про вакцину та побічні дії від неї —  читай тут. Щоб зробити щеплення, достатньо прийти в центр для вакцинації (вул. М. Лермонтова, 3, навпроти ратуші) з паспортом та ідентифікаційним кодом на випадок, якщо в електронній декларації із сімейним лікарем є помилка. Скерування сімейного лікаря не потрібно.

Від авторки: цей матеріал не є закликом вакцинуватися. Вирішуйте свідомо, керуючись здоровим глуздом 😉.

Журналістка: Оленка Гелетюк

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду — підписуйся на наш телеграм-канал