ГЛУЗД

Взимку хочеться почути більше див, а тепер, під час війни, особливо. Ми підготували добірку історій, які публікували торік, щоб зануритись в атмосферу різдвяного дива. Бери горнятко теплого чаю, зручно вмоститися і кайфуй разом з нами. 

Абсолютно щаслива

“Минув лише день від моменту, коли вони востаннє бачились, і декілька годин, відколи розмовляли телефоном. Яскравим спалахом світла дівчина знову побачила ті бісики в очах, павутинки зморщечок навколо очей і те, як заховалася щира хлопчача посмішка в кутиках губ”, — уривок з матеріалу. 

Відповідь на запитання: “Що потрібно для щастя?”, знайдеш у нашій першій історії.

Дива не буде?

“Сергій не вірив у диво. Він народився в період, коли вірити в Миколая забороняли, а від Діда Мороза постійно тхнуло дешевою горілкою, що дуже не подобалося малому хлопцю. Він був сором’язливим і ненавидів, коли його ставили на табурет посеред вітальні та змушували декламувати вірш про якогось зайчика дорослому, який, похитуючись та гикаючи, намагався сфокусувати на ньому погляд у м’якому кріслі. Не подобалася йому і постійно втомлена Снігурка з тушшю, що потекла, товстим шаром синіх тіней на повіках та дешевою червоною помадою, яка ще й слугувала рум’янами. Уже дорослий Сергій часто питав себе, де батьки знаходили цих кадрів”, — уривок з матеріалу.

Продовження історії читай тут

Ніхто не має бути самотнім на Різдво

Раніше Олексій з нетерпінням очікував Різдва, але вже котрий рік не святкує його. В один момент він відрікся всього, що прищеплювали йому з дитинства батьки. Аж тут до нього завітав нежданий гість, який примусив згадати болісне минуле…

“Годинник ударив настільки голосно, що сновидіння, які туманно окутували ще пару хвиль тому, розвіялись і розчинились у камінному світлі оселі. До хлопця долинули хриплі мелодії старезного радіо з розчинених навстіж дверей кухні. Про те, що зараз свято, нагадував календар та сніжинки, що кволо пролітали за вікном. У домі пахло димом. У каміні дотлівали вишневі дрова й оселя поволі розпливалася в мороку”. 

Третю диво-історію читай тут.

Моє перше Різдво

Матвій на Різдво завжди святкував свій День народження, ніколи не куштував куті і не розумів, чому стільки уваги немовляті, яке народилося 2000 років тому. Та одного дня все змінилося…

“Тієї ночі мело, а вулицями із хат доносилися колядки, це, попри холод, створювало атмосферу затишку… Марину привезли в пологовий, а через декілька годин на світ з’явився хлопчик-різдвяне диво — Матвій”, — уривок з матеріалу. 

Більше — читай тут

Журналістка: Юлія Варчук

Дизайн: Ірина Блаженко

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері

Наші партнери